У продаж надходить український переклад книги про винахідника Ілона Маска - підприємця Кремнієвої долини, засновника компаній PayPal, Tesla, SpaceX, SolarCity.
Книгу Ешлі Веса "Ілон Маск. Tesla, SpaceX і шлях у фантастичне майбутнє" переклала на українську мову Мирослава Лузіна. Це буде перша книга видавництва письменниці Оксани Форостини "ТАО". У продажу вона з'явиться 22 грудня. Найбільша в Україні інтернет-книгарня Yakaboo.ua вже приймає замовлення, повідомляє Gazeta.ua.
"Ілон Маск - чоловік за серцем моїм: ризикований і безстрашний перед лицем невдач, бо ним керує незмінна мета – дати людству світле майбутнє. У цій блискучій біографії Ешлі Венс зміг передати видатну життєву історію Маска та його нестримний дух", - стверджує в епілозі Річард Бренсон, засновник Virgin Group.
"Біографія Ілона Маска, інженера, бізнесмена та відчайдушного фантазера-практика сьогодення, українською мовою з'явиться у продажу вже 22 грудня цього року. Починаємо зворотній відлік!", - анонсує магазин і знайомить із виданням кількома витягами:
АНОТАЦІЯ
Серед легенд технологічного бізнесу, мабуть, саме Ілона Маска найбільше обдаровують гучними епітетами та приголомшливими порівняннями: його називають і Леонардо да Вінчі нашої епохи, і новим Стівом Джобсом. Без нього не було би ані платіжної системи PayPal, ані електромобілів Tesla, ані перших приватних космічних польотів. Він замірився не тільки пересадити людство на електромобілі, зняти його з нафтової голки завдяки сонячній енергії та мережі супер-зарядок для електромобілів, але й розпочати колонізацію Марса та зробити людську цивілізацію міжпланетною.
Знаний у світі технологій американський журналіст Ешлі Венс зміг отримати ексклюзивний доступ до Маска, одного з найвідчайдушніших підприємців Кремнієвої долини і світу, а також до його родини, колег та друзів. Ця книжка відстежує його шлях від непростого дитинства у Південній Африці й аж до сходження на вершини світового бізнесу. Венс проінтерв'ював майже триста осіб і провів понад 50 годин у розмовах з Маском, аби розповісти історію компаній, які змінюють світ і розкрити непросту особистість підприємця-інноватора, який втілює в реальність задуми планетарного та міжпланетного масштабу.
ВІДГУКИ
"Після Стіва Джобса Ілон Маск більше за будь-якого іншого підприємця задає планку можливого в технологіях. Нам пощастило мати в особі Ілона свого справжнього Тоні Старка, і саме в цій книжці ми вперше знайомимося з його історією, такою живою та насиченою", - Марк Андріссен, венчурний капіталіст та один із творців сучасного інтернету.
"Ешлі Венс без прикрас і в деталях дає нам поглянути на людину, яка раз у раз починала з програшної позиції – і перемагала, кидаючи виклики застарілому мисленню та змінюючи світ. Я не вірю, що хоч хтось, прочитавши цю книжку, не відчує натхнення на амбітніші цілі", - Тоні Фаделл, творець iPod та iPhone, генеральний директор Nest Labs.
"Ілон Маск - один з найвидатніших підприємницьких умів нашого часу. Те, як у цій людині поєднуються визначний інтелект, невідступне прагнення йти вперед та непохитна віра у свої сміливі ідеї, дає всьому суспільству шанс виграти від його зусиль. Книжка "Ілон Маск" – це живий безпосередній погляд за лаштунки створення Tesla, SpaceX та SolarCity, а також на те, як Ілон працює над утіленням своїх мрій. Він є унікальною особистістю, яка змінює світ, і книжка Ешлі Венса є захопливою розповіддю про те, як Ілонові революційні ідеї зароджувалися, втілювалися, а тепер досягають розквіту", - Джон Крейґ Вентер, біолог, який першим розшифрував геном людини і створив синтетичний живий організм.
ГОВОРИТЬ ІЛОН МАСК
Про дитячі експерименти: "Дивовижно, скільки речей ти можеш підірвати. Мені пощастило, що я зберіг всі пальці цілими".
Про свою улюблену книжку в підлітковому віці "Автостопом по Галактиці": "Вона навчила мене тому, що складність полягає у визначенні питань, які потрібно ставити, проте щойно ти це зробиш, решта виявиться зовсім простою".
Про літальні машини: "Я думав про це досить багато... Ми безумовно могли б зробити літальну машину, але це не є найскладнішим... Складність у тому, як створити літальну машину, яка б була супербезпечною і тихою. Бо якщо це буде ревучий монстр, ви не зробите людей щасливішими".
Про відпустку від справ: "Я дуже добре заробив у PayPal. Я був найбільшим власником акцій у компанії, і нас придбали за півтора мільярди, а потім акції подвоїлися. Тож так, я непогано заробив, але думка про те, щоб займатися переважно лежанням на пляжі, звучить просто як щось найгірше, що може трапитися - це звучить жахливо для мене. Я би збожеволів. Мені б довелося сидіти на серйозних препаратах. Мені б було супер-мега-нудно. Мені подобається висока інтенсивність".
Про працьовитість: "Працюй як проклятий. Я маю на увазі, що ти просто вкладаєш 80-100 годин роботи на тиждень і так тиждень за тижнем. Це збільшує шанси на успіх. Якщо інші вкладають 40 годин на тиждень, а ти 100, то навіть якщо ви робите одну й ту ж річ, то ти знаєш, що зможеш досягти за 4 місяці того, на що вони витратять рік".
Про рішення зайнятися польотами в космос: "Причиною затримки стала ракета. Передовсім, як туди дістатись. Варіантами в США були Боїнг і Локхід, які виявилися просто занадто дорогими. Я не міг собі їх дозволити. Тому я їздив до Росії тричі для переговорів з приводу придбання міжконтинентальної балістичної ракети".
Про пункт призначення "Марс": "Із погляду майбутнього, є фундаментальна різниця між людством як цивілізацією, що мандрує космосом десь далеко з метою вивчення зірок... і тим, де ми навічно обмежені Землею, поки не відбудеться подія, що призведе до вимирання". "Якщо людству судилося стати мультипланетним видом, у ракетобудуванні має відбутися фундаментальний прорив - створення швидких і неодмінно багаторазових ракет... досягнення цього може стати подією на рівні з тим, що зробили брати Райт. Це основоположна річ для перетворення на цивілізацію космічних мандрівників. Америку ніколи б не колонізували, якби кораблі не були багаторазовими".
Уривок із майбутньої книги вже оприлюднив сайт НВ:
"По-вашому, я божевільний?" Це запитання Ілон Маск поставив мені майже наприкінці довгої спільної вечері у дорогому ресторані морських страв у Кремнієвій долині. Я прибув до ресторану першим і, взявши джин із тоніком, усівся за стіл, знаючи, що Маск, як завжди, запізниться. Приблизно через п'ятнадцять хвилин з'явився Маск, у шкіряних черевиках, дизайнерських джинсах і картатій сорочці. Зріст Маска – один метр вісімдесят п'ять сантиметрів, але спитайте будь-кого, хто його знає, і вам підтвердять, що він виглядає значно вищим. Він абсурдно широкоплечий, кремезний і масивний. Здавалося б, він користатиме з переваг такої статури і, заходячи в кімнату, крокуватиме альфа-самцем. Натомість його постава майже сором'язлива: трохи схилена голова, поки він йде, швидкий потиск руки для привітання, як дійшов до стола – гепає дупою на стілець. Відтак Маскові потрібно декілька хвилин, щоб відтанути і набути розслабленого вигляду.
Маск запросив мене на вечерю для таких собі перемовин. За вісімнадцять місяців до того я повідомив його про свої плани написати про нього книжку, а він повідомив мене про свої плани нічим мені у цьому не допомагати. Його відмова була дошкульною, проте перемкнула мене в режим затятого репортера. Якщо я мушу робити цю книжку без нього, хай так і буде. Із Маскових компаній Tesla Motors і SpaceX пішло багато людей, які були готові говорити, і я вже знав багатьох його друзів. Минав місяць за місяцем, інтерв'ю йшло за інтерв'ю, і десь на двохсотому співрозмовнику Маск сконтактувався зі мною знову. Він зателефонував мені додому і заявив, що ситуація може розвиватися двома шляхами: або він забезпечить мені серйозні неприємності, або ж допоможе мені. Він був готовий до співпраці за умови, що зможе прочитати книжку перед її виходом і всюди додати свої примітки. Він не збирався втручатися у мій текст, але хотів мати шанс розставити усе на свої місця у випадку якихось фактологічних, як він вважав би, неточностей. Я розумів його мотиви: Маск хотів мати якусь міру контролю над розповіддю про своє життя. При його науковому мисленні помилки у фактах завдавали б йому душевних мук. Помилка на друкованій сторінці гризла б його душу вічно. Хоч я і розумів його позицію, проте не міг дозволити йому прочитати книжку з професійних, особистих і практичних міркувань. Маск має свою версію правди, і це не завжди та версія, яку поділяє решта світу. Він також схильний до багатослівних відповідей навіть на найпростіші запитання, тож цілком реальною була перспектива отримати тридцятисторінкові примітки. Утім, ми домовилися повечеряти, побалакати про все це і подивитися, куди це нас приведе.
Наша розмова почалася з дискусії про спеціалістів зі зв'язків із громадськістю. Маск уславився тим, що міняє піарників, як рукавички, і Tesla якраз розшукувала нового директора з комунікацій. "Хто найкращий піарник у світі?" – дуже по-масківськи запитав він. Потім ми поговорили про спільних знайомих, Говарда Х'юза і завод Tesla. Коли підійшов офіціант узяти у нас замовлення, Маск попросив його порадити щось, що відповідало б його низьковуглеводній дієті. Він зупинився на шматочках смаженого лобстера, замочених у кальмаровому чорнилі. Перемовини ще не почалися, а Маск уже сипав одкровеннями. Він розповів про свій великий страх, який не дає йому спати вночі: співзасновник і генеральний директор Google Леррі Пейдж, можливо, працює над створенням парку наділених штучним інтелектом роботів, які можуть знищити людство. "Мене це справді непокоїть", – сказав Маск. Не краще Маскові було і від того, що вони з Пейджем близькі друзі і що Пейдж за своєю суттю – людина з добрими намірами, а не доктор Зло. У цьому, власне, і полягала проблема: через свою доброзичливість Пейдж виходить із того, що машини завжди нам підкорятимуться. "Я ж не такий оптиміст, – сказав Маск. – Він може створити щось лихе випадково".
Принесли їжу, і Маск її поглинув. Тобто він її не так з'їв, як ум'яв у декілька гаргантюанських ковтків. Відчайдушно прагнучи подовше затримати Маска у доброму гуморі та потрібній мені балакучості, я подав йому великий кусень стейка зі своєї тарілки. Це спрацювало... на дев'яносто секунд. М'ясо. Гам. Нема м'яса.
На те, щоб повернути розмову від сценаріїв кінця світу через повстання штучного інтелекту в русло того, що ми, власне, збиралися обговорити, пішло трохи часу. Коли ми перейшли до теми книжки, Маск почав промацувати мене, допитуючись, чому я захотів писати про нього, та прораховуючи мої наміри. Як тільки випала сприятлива мить, я поспішив перехопити розмову. Трохи адреналіну вивільнилося у кров і змішалося з джином, і я вдався до запланованої сорокап'ятихвилинної проповіді про те, чому Маск мусить дозволити мені зануритися в його життя і при цьому не отримати жодного із засобів контролю, яких він просив навзамін. Промова крутилася довкола обмежень, притаманних приміткам, перспективи, що Маск виглядатиме як схиблений на прагненні все контролювати, а також підмочування моєї журналістської репутації. На мій великий подив, Маск обірвав мене вже через пару хвилин і просто сказав: "Окей". Одна з речей, які Маск шанує найбільше, – це рішучість: він поважає людей, які не зупиняються, почувши слово "ні". Десятки інших журналістів уже зверталися до нього з проханням допомогти з книжкою, але я виявився єдиним надокучливим засранцем, який і далі робив своє, отримавши від Маска першу відмову, і йому це, схоже, сподобалося.
Вечеря перейшла на спокійніший лад; ми продовжили приємну бесіду, а Маск послав свою низьковуглеводну дієту під три чорти. Поруч виринув офіціант з десертом – гігантською жовтою конструкцією з цукрової вати, – і Маск угризся в неї, відриваючи шматки цукрового пуху. Домовленості було досягнуто. Маск надавав мені доступ до менеджерів своїх компаній, своїх друзів і родини. Він погоджувався говорити зі мною за вечерею щомісяця стільки часу, скільки буде потрібно. Уперше Маск дозволяв репортеру побачити внутрішню будову свого світу. Через дві з половиною години по тому, як ми почали, Маск поклав руки на стіл, зробив рух, ніби підводиться, а потім застиг, уп'явся поглядом у мої очі і видав це неймовірне запитання: "По-вашому, я божевільний?" Химерність моменту ненадовго відібрала мені мову, поки всі мої синапси передавали імпульси, намагаючись уторопати, чи це якась загадка, а якщо так, як на неї мудро відповісти. Лише провівши більше часу з Маском, я зрозумів, що запитання призначалося радше йому самому, ніж мені. Що б я не сказав, це не мало б значення. Маск востаннє зупинявся, вголос розмірковуючи про те, чи мені можна довіряти, а потім подивився мені в очі, щоб скласти остаточне судження. Через мить ми потиснули один одному руки, і Маск поїхав у своєму червоному седані Model S виробництва Tesla.
Будь-яке з'ясування того, хто такий Iлон Маск, мусить починатися у головному офісі компанії SpaceX у місті Хоторн у штаті Каліфорнія – місті-сателіті Лос-Анджелеса, розташованому в менше як десяти кілометрах від Лос-Анджелеського аеропорту. Там відвідувачів зустрічають два гігантські плакати із зображенням Марса, які висять на стіні по дорозі до офісної комірки Маска. На плакаті ліворуч Марс зображений таким, яким він є зараз, – холодною, пустельною червоною кулею. Плакат праворуч показує Марс, на якому величезна маса зеленого суходолу оточена океанами. Температуру на планеті підняли, і тепер тут можуть жити люди. Маск сповнений намірів спробувати зробити це. Перетворити людей на колонізаторів космосу – ось так звучить задекларована мета його життя. "Я хочу померти з думкою, що на людство очікує яскраве майбутнє, – каже він. – Якщо ми зможемо вирішити питання відновлюваної енергії і успішно перетворитися на мультипланетний вид із самопідтримуваною цивілізацією на іншій планеті – щоб упоратися з наслідками найгіршого сценарію винищення людської свідомості, – він робить коротку паузу, – буде дуже добре, я вважаю".
Якщо деякі речі, про які говорить і які робить Маск, здаються абсурдними, то це тому, що певним чином вони дуже й дуже абсурдні. Наприклад, якось помічник Маска подав йому вершкове морозиво з печивом, притрушене шоколадом, і Маск продовжив палку промову про рятування людства зі шматком десерту, який звисав із його нижньої губи.
Готовність Маска братися за неможливі речі перетворила його на божество Кремнієвої долини, де колеги-директори на кшталт Пейджа говорять про нього з шанобливим захватом, а підприємці-початківці прагнуть "бути, як Ілон" так, як у попередні роки хотіли бути схожими на Стіва Джобса. Утім, Кремнієва долина функціонує всередині викривленої версії реальності, і поза межами фантазії, якою там живуть, Маска часто сприймають як набагато суперечливішу постать. Він – хлоп'яга з електромобілями, сонячними панелями і ракетами, який торгує примарною надією. Забудьте про Стіва Джобса. Маск – науково-фантастична версія Ф. Т. Барнума, яка нажила величезні статки, спекулюючи на людських страхах і самоненависті. Купіть Tesla. Забудьте на хвильку про те, що ви зробили з планетою.
Я довго належав до цього другого табору: Маск здавався мені мрійником з добрими намірами – безсумнівним членом техноутопічного клубу Кремнієвої долини. Ця група складається переважно з шанувальників Айн Ренд та інженерів-абсолютистів, які у своїх гіперлогічних поглядах вбачають Відповідь для всіх. Якби ми просто перестали їм заважати, вони розв'язали б усі наші проблеми. Одного дня, вже досить скоро, ми зможемо скачати вміст нашого мозку до комп'ютера, розслабитися і дозволити їхнім алгоритмам про все подбати. Здебільшого їхня амбітність є для інших натхненням, а результати їхньої праці приносять користь. Але техноутопісти можуть набриднути своїми банальними істинами і своєю здатністю базікати годинами, не сказавши врешті нічого суттєвого. Натомість бентежить завжди присутній в їхніх ідеях натяк на те, що люди – створіння дефективні і що наше людство – дошкульний тягар, з яким з часом треба буде щось робити. Коли я перетинався з Маском на публічних заходах у Кремнієвій долині, його претензійні заяви часто звучали так, ніби взяті прямісінько зі збірника техноутопічних сценаріїв. Найбільше дратувало те, що його компаніям, які, за задумом, мали місію врятувати людство, не те щоб добре велося.
Але на початку 2012 року циніки на кшталт мене не змогли не помітити того, що Маск почав досягати справжніх результатів. Його компанії, які до того перебували в доволі важкому становищі, почали демонструвати успіхи у безпрецедентних речах. SpaceX відправила на Міжнародну космічну станцію транспортну капсулу і безпечно повернула її на Землю. Tesla Motors випустила Model S – красивий, повністю електричний седан, від якого в усієї автомобільної галузі перехопило подих, а Детройт раптово протверезів. Ці два досягнення піднесли Маска на виняткову серед бізнес-титанів висоту. Тільки Стів Джобс міг зарахувати собі в актив подібні досягнення у двох таких різних галузях, іноді випускаючи одного й того ж року новий продукт Apple і повнометражний мультфільм-блокбастер Pixar. Але, будучи головою правління і найбільшим акціонером SolarCity, компанії-виробника систем сонячної енергії, яка переживала бум і збиралася здійснювати первинне публічне розміщення акцій, Маск цим не обмежився. Він якимось чином здійснив наймасштабніші прориви у космічній, автомобільній та енергетичній галузі за десятиліття, причому якось відразу.
Саме 2012 року я вирішив на власні очі побачити, хто такий Маск, і написати про нього статтю для Bloomberg Businessweek. На цьому етапі у житті Маска все вирішувалося через його помічницю/вірний додаток Мері Бет Браун. Вона запросила мене відвідати те, що я називаю Країною Маска.
4 
35413
Коментарі