Четвер, 12 березня 2015 17:35

"Вчи мову, Курво!" - російськомовна блогерка для скандалу зімітувала злам свого сайту?
7

 

Свого роду економічний націоналізм у мені з'явився звідкись іще змалку. Пам'ятаю, як жалкував, що Україна не випускає сірників. Якийсь час я колекціонував коробки. Були в магазинах із Бірорусі, Росії, Латвії, але українська фабрика з'явилась аж у двотисячних. Потім пам'ятаю, як, будучи школярем, я з радістю купив алюмінієвий тюбік вперше побаченої української зубної пасти. З зайчиком. І пам'ятаю розчарування від її смаку й товарного вигляду.

Віднаходити українську продукцію стало легше з запровадженням місцевого штрихкоду. Років 20 тому Україна отримала свій Європейський товарний номер 482. З цих цифер і починається числовий код випущених в Україні речей.

Зараз страждати полюванням на зроблене в Україні ще легше. І однодумців, і самих товарів більше, і помічні маячки поз'являлися в цьому ділі. Один із таких - блог, а потім книга, ярмарок і, нарешті, магазин Юлії Савостіної. Сьогодні різноманітні спільноти поціновувачів українського вже не рідкість, а от 2012 року мені цікаво було слідкувати за перебігом сміливого дослідження від журналістки Савостіної на сайті delo.ua під назвою "В поисках Made in Ukraine". Вона зобов'язалася рік купувати тільки 482...

Звісно, я з радістю б читав її блог українською мовою, але мене як читача автор ніде про це не запитувала. Зрештою, мову блогу можна вписати в логіку російськомовного сайта. Мовне питання заторкнув, бо недавно Юлія його вивела на публіку. Ще до нього повернемося.

З нагоди річниці її експерименту Юлія Савостіна погодилась поговорити про здобутий досвід для інтерв'ю в журнал. Матеріал я написав, але до друку він так і не дійшов. Зі сторони редакторське око зразу побачило в Юлиній ініціативі не журналістику й не споживчий дослід, а чисте заробляння - хвалебні тексти про окремих виробників. Зрештою, і в цьому ніякої крамоли, якби при розповіді авторка хоча б не скупилась на деталі. Натомість розповідала Юлія дійсно скупо, доволі шаблонно, трохи навіть нервуючись через мої перепитування. Гаразд, я журналіст, я погано розпитав.

До речі, з часом припущення про рекламний характер підтвердились. Деякі київські журналісти розповідали, що до них дзвонили від Савостіної з пропозиціями писати про її заходи. Один газетяр мені навіть зізнався, що стикнувся з певною незговірливістю пані Савостіної. Згадую про це, бо далі буде про скандал. Ну, нервовість - це з особистих рис. Ніхто не мусить її позбуватися чи соромитись. Можна й навпаки з її допомогою давати собі раду. Однак на стосунках із людьми це позначається. Думаю, конфлікт, який розгорівся днями, зокрема через характер фігурантки. Як свідчить задокументована історія, приводи виникали й раніше. Вони в банальній комунікації.

  Ірина Рубанова: "Поділюся своїм сумним досвідом спілкування з Савостіною місяців так шість тому. Аби захисники оцінили ступінь образливості моїх зауважень, і, як наслідок, миттєвий бан від "утиснутої" Юлії Савостіної"
Ірина Рубанова: "Поділюся своїм сумним досвідом спілкування з Савостіною місяців так шість тому. Аби захисники оцінили ступінь образливості моїх зауважень, і, як наслідок, миттєвий бан від "утиснутої" Юлії Савостіної"

Сьогодні діяльність Савостіної знову на слуху. Небайдужі під усякими кутами зважують її підприємницьку жилку та рівень патріотизму. Виросли ці чвари з міркувань, що такий проукраїнський сайт, який Савостіна створила після успішного експерименту, на якому по розділах можна знайти українських виробників різних товарів, личило б зробити українською мовою. Люди з одного табору, глянувши на її справи, бачать альтруїстку, завдяки чиєму пожертвуваному часу підіймаються з колін дрібні та середні українські підприємці. Інші ж називають її активність чистої води бізнесом. За їхніми словами, Савостіна в носі має всі патріотичні пориви, а всі їхні претензії зводяться до прохання не ображати в висловлюваннях і в публічному вжитку українську мову.

Було б дивно, якби розголос, а разом з ним і дискусія, не дійшли до ініціативи, яка відстоює права україномовних споживачів - "И так поймут". Учасники цього чудового руху вже зуміли цивілізувати та привести в відповідність закону не одну справу. Пам'ятаю колонку Юрія Макарова на тему еміграції (ще часів спокійного і впевненого Януковича) в якій він зізнавався, що з такими громадянами, як вони, хочеться жити в одній країні. 

Починалося спілкування доволі невинно:

 

Однак, по оновленнях у соцмережах бачу, що компромісу таки не знайдено.

 

Виявляється, прохання від читачів сайту savostina.com щодо мови - не поодинокі, лунали й раніше. Очевидно, котресь із них стало краплею, реакцію на яку блогерка з обуренням вилила в соцмережі.

Одразу по тому у властивій собі манері за Савостіну заступилась подружка Ірена Карпа.

Врешті, дискусія віддалилася від теми й перейшла на особисте. В деяких гілках публічне обговорення зайшло в дебрі про те, що Карпа зрадила заповіти великого Тараса і проміняла свого чоловіка на москаля - "присланого з Росії" політичного радника Ігоря Шувалова.

Якщо ж повернути полеміку в її русло, то, припускаю, майже всі учасники баталій погодяться, що обидва питання важливі. Без економіки помруть з голоду навіть україномовні. А без української мови економіка й сама держава перестане бути українською.

Скоріш за все, якби Юлії вистачило зваженості відреагувати на прохання україномовних читачів так, як це в відповідь на звернення учасників "И так поймут" зробили десятки, в тому числі дуже солідних, компаній, або ж якби вона віднайшла в собі кмітливість піти на контакт так, як це зробив ПриватБанк, вигода була б обопільна і швидка. Тепер же в передчутті розв'язки ще можна запасатися попкорном.

 

Жива суперечка "в етері канадійського журналіста Майкла Щура" ще, ймовірно попереду, а тим часом 12 березня замість звичних сторінок сайту savostina.com стало відкриватися чорне тло з грізним написом "Йде примусова українізація Савостіної. Вчи мову, Курво!!!". Після цього учасники сварок опустилися до зовсім образливих слів, у тому числі й відомі люди.

Незалежно від того, зламали сайт чи "зламали", у згаданій спільноті "И так поймут" зняток чорної сторінки розмістили зі словами "Зацініть, що ця особа чудить заради піару)))".

З коментарів в інтернеті під різними дописами на тему:

Святослав Літинський: А дивіться як акуратно "зламано" запити на сторі сторінки акуратно перенаправляються на основну. Не просто все завалено і основна сторінка, а уважно перенаправлено всі запити. Це означає що хакер встиг уважно розібратися з системою, на якій написано сайт і зробив зі знанням справи. Простий хакер просто б поставив першу сторінку іншу, чи її частину. А тут діяла людина зі знанням справи."

Андрій Маринюк: І той "злом" ліквідували б за 5 хвилин, а не піарились би на цьому.

Роман Федунишин: Це не перша спроба достукатись до пані Юлії. Всі попередні рази вона посилала тих хто делікатно просив її змінити мову

Крім того, деякі "фейсбучні детективи" підозрюють, що злам сторінки - справа самої Савостіної. Обґрунтовуючи гіпотезу, навіть стверджують, що з великої букви слово "Курва" підсвідомо написав хтось, "хто себе дуже любить". Інші запідозрили в цьому ділі "письменницю, яка часто філігранно використовує це слово".

 

Скажу, що мені не подобається в роботі Савостіної. Навіть окрім відсутності української мови на сайті її блогу, в її книжці.

Перший раз завітавши в "Купуй своє" (Вивіски ще не було. Зверніть увагу, фейсбук магазину ведуть українською) і навіть завівши принагідно компанію друзів, я одразу побачив товари, виготовлені не в Україні. Припускаю, що компанія-виробник викупила стійку, на якій, не вникаючи в тонкощі концепції магазину або просто не зважаючи на них, вирішила крім дійсно вироблених в Україні своїх товарів продавати ще власний імпорт. Схиляюся до чогось такого, бо не думаю, що засновниця крамниці вважає, що коли на товарі етикетка з українським написом, то довірливі покупці не розберуться в усьому іншому.

І тут пригадується "аргумент" Юлії, мовляв дві третини українців не спроможні читати українською. Такі враження завжди ситуативні, а тому суб'єктивні. Кожній людині властиво судити по собі. Спробуйте для експерименту, Юліє, рік спілкуватися тільки українською - і тоді вам може здатися, що дві третини не володіють російською. Заразом і порівняєте, що важче - протриматись на українських товарах чи на отриманих українською мовою послугах.

Але навіть якби рідною на останньому переписі населення назвали українську не 70% громадян, а тільки 30%. Навіть якби 15 років після того не було позитивної динаміки щодо її побутування. Навіть тоді деякі обставини й, головне, факти, не радять ні з ким заїдатися на мовному ґрунті. Закінчу абзацом блогера, який і сам колись писав російською: "Я не заперечую права країни на власних героїв, відповідаю тією мовою, якою до мене звертаються - такої крихти сповна вистачає, щоб зняти всі конфлікти. … Торік кав'ярня Старбакс вирішила завести свою сторіночку в Фейсбуці. Їхні маркетологи врахували, що більшість українських блогерів ведуть свої щоденники російською мовою. Тому, зважили вони, аккаунт теж повинен бути російськомовним. А щоб раптом не образити україномовних потенційних покупців, у стартовому дописі написали щось толерантне, на кшталт "поважаємо цю мову, але, самі, мовляв, розумієте, ринок є ринок ..." Ой-ой, яку лопату гівна довелося зжерти Старбаксу від українських блогерів, перш, ніж він видалив загаджений аккаунт. Невелика частина україномовних користувачів прогнула Старбакс, бо, як писав Троцький, в революції не працює закон кількості, тут завжди треба враховувати коефіцієнт дії. Мова в Україні - не маркетингові жартики. Це не та субстанція, яку можна міряти голою статистикою".

А хто засмутивсяся, що сварка завдала збитків популяризації українського - радійте. Внаслідок скандалу про Савостіну дізнались купа людей. Кому сподобалась - запам'ятав. Купа людей дізналися про "И так поймут". Кому сподобалося - долучився. І навіть стороннім ресурсам користь перепала, бо в розголос темі за самим лише запитом "зроблено в Україні" люди наґуґлюють каталоги madeinua.org, produced.in.ua, made.in.ua, svoe.in.ua, а також сайти багатьох інших вітчизняних компаній.

Під вечір четверга сайт відновив звичну роботу.

ОНОВЛЕНО:

Коли вже була опублікована ця стаття, засновник руху "И так поймут" Роман Матис виклав у фейсбуці результати маленького розслідування, яке, як каже, зробив його знайомий програміст. 

  Юлія Савостіна потрапила в конфлікт із україномовними читачами свого російськомовного сайту. Стверджує, що не мусить перекладати особистий блог. Натомість читачі стверджують, що це бізнес-проект і домагаються українського інтерфейсу. Вранці 12 березня сайт нібито зламали. Ввечері борець за права україномовних клієнтів Роман Матис звинуватив блогерку в тому, що вона зчинила конфлікт і сама задля піару зімітувала атаку на сайт. Стверджує - що це знайдений у кеші скріншот із її сайту.
Юлія Савостіна потрапила в конфлікт із україномовними читачами свого російськомовного сайту. Стверджує, що не мусить перекладати особистий блог. Натомість читачі стверджують, що це бізнес-проект і домагаються українського інтерфейсу. Вранці 12 березня сайт нібито зламали. Ввечері борець за права україномовних клієнтів Роман Матис звинуватив блогерку в тому, що вона зчинила конфлікт і сама задля піару зімітувала атаку на сайт. Стверджує - що це знайдений у кеші скріншот із її сайту.

За його словами, маємо справу з імітацією зламу інтернет-сайту.

"Зламу не було, а просто було використано плагін для Вордпресу, котрий використовують, коли хочуть сайт перевести в режим "на реконструкції". Зробив той, хто мав логін і пароль до адмінки сайту. Але навіть коли хтось вгадав твій логін чи пароль, то це вирішується скиданням паролю і створенням нового, тобто пофіксити проблему - 5 хвилин, - пояснив Матис для Gazeta.ua.

Принагідно поділився перепискою одноденної давності зі своєю опоненткою:

 

На своїй сторінці Матис виклав покрокову інструкцію з ілюстраціями, як на своєму сайті зробити напис "Йде примусова українізація...". Ну, чи якийсь інший. Показав також, що ніякий вміст сайту Savostina.com не пошкоджений і не стертий, а просто там виставили тимчасовий напис.

Телефоном звинувачення в "самозламі" прокоментувала і Юлія Савостіна:

"Комусь дуже вигідно, щоб я закрила проект "Made in Ukraine" і психанула. Щодо Матиса... Ви ж пам'ятаєте, що він, вони перші почали. Я не маю відповідей. Думаю, він виконує чиєсь замовлення", - сказала Юлія українською мовою.

Зараз ви читаєте новину «"Вчи мову, Курво!" - російськомовна блогерка для скандалу зімітувала злам свого сайту?». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

34

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Погода