Ексклюзиви
Середа, 14 серпня 2013 13:22

В Москві зізналися, що "мовний" закон їм не допоміг

В Москві зізналися, що "мовний" закон їм не допоміг
Спеціаліст по Україні Російського інституту стратегічних досліджень, керівник науково-дослідних програм Чорноморсько-каспійського центру Едуард Попов. фото: day.kiev.ua

Скандальний закон Ківалова-Колісниченка "Про засади державної мовної політики" не допоміг російській мові. Про це нещодавно заявив керівник науково-дослідних програм Чорноморсько-Каспійського центру, фахівець Російського інституту стратегічних досліджень по Україні Едуард Попов.

- Принятие этого закона не сыграло ни на пользу украинскому, ни на пользу русскому языку, - сказав експерт.

На його думку, виграли тільки мови дуже малих етнічних груп. Зокрема, на Закарпатті, в історичній Підкарпатській Русі з 8-10 відсотками угорського населення. Також на Буковині, в Одеській та Чернівецькій областях, де йдуть процеси румунізації, у Криму – з кримсько-татарським населенням. Ці етнічні групи, за словами Попова, мають серйозне лобі за кордоном і політичні структури лобістів у самій Україні. Тому ухвалення подібного закону – в їх інтересах. Маючи підтримку з-за кордону, своїх депутатів в регіональних радах і у Верховній раді, ці етнічні групи отримали можливість відстоювати інтереси розвитку власних мов. Для українців це становить приховану небезпеку з огляду на посилення в майбутньому сепаратизму в цих регіонах.

- Русские оказались в проигрыше, потому что, являясь де-факто одной из государствообразующих наций, этносов Украины, они низведены до статуса группы, которая называется национальным меньшинством, но таковым не является, - зазначив фахівець.

"Для українців "мовний" закон становить приховану небезпеку з огляду на посилення в майбутньому сепаратизму, - стверджує московський політолог.

На перший погляд, ця заява видається дивною, адже закон Ківалова-Колісниченка підвищив статус російської мови в 9 регіонах, які оголосили її регіональною. Але на практиці мало чого змінилося, бо на Сході й Півдні російська й так займала панівне становище. Але в інших частинах країни кавалерійський наступ на українську захлинувся.

Отже, всі баталії навколо мовного закону виявилися тільки відволікальним маневром. Партія регіонів отримала додаткові бонуси на торішніх парламентських виборах за його протягування, а опозиційні сили — за донкіхотівську боротьбу з ним. Дійсність показала, що сам закон нашим політикам потрібен як п'яте колесо до воза. Недарма ж про нього так швидко забули, попри заяву президента Віктора Януковича, що його треба вдосконалити. Він навіть доручив уряду створити робочу групу для розроблення пропозицій щодо вдосконалення законодавства про порядок застосування мов в Україні. Але тепер зрозуміло, що до президентських виборів 2015 року мовний закон пролежить під сукном.

А потім його знову витягнуть на світ Божий і розмахуватимуть перед носом остовпілого електорату, як червоною ганчіркою перед биком на кориді. Ось тоді ми можемо стати свідком ще одних баталій — за надання російській мові статусу державної. Та й це, упевнений, їй не допоможе.

 

Зараз ви читаєте новину «В Москві зізналися, що "мовний" закон їм не допоміг». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

59

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Голосів: 755
Голосування Чи готуєте “тривожну валізку” у разі можливого нападу Росії на Україну?
  • Так, вже склали потрібні речі
  • Зберу, коли загроза буде більш очевидною
  • Ні, це нагнітання паніки
  • Мені до цього байдуже
Переглянути