Четвер, 15 березня 2018 10:25

"У плані національного будівництва - це позиція імпотентної гуманітарної команди"

"У плані національного будівництва - це позиція імпотентної гуманітарної команди"
Закон про мову має бути чітким, - вважає Михайло Слабошпицький Фото: Новое Время

Президент не проголосив Рік утвердження державної мови, бо побоявся втратити голоси російськомовних виборців. Його 10-річна програма укорінення і зміцнення статусу державної мови – це малодієвий захід перед виборами. Таку думку кореспонденту Gazeta.ua висловив літературознавець і громадський діяч Михайло Слабошпицький.

"Зовсім проігнорувати настрої українського суспільства президент не міг. Тому і вдався до такого засобу, як 10-річчя української мови. Це добре, але мало. Україні необхідний новий мовний закон. 10-річна програма розвитку мови може просто розсіяти політичну волю для прийняття закону про державну мову. Це тактичний хід, що значить "і вашим, і нашим". У плані національного будівництва - позиція імпотентної гуманітарної команди. Потрібно створити національну комісію при президентові, яка б займалася задоволенням національних потреб українців – а головне – реальним утвердженням української мови реально в статусі державної. Президент Казахстану Нурсултан Назарбаєв в лютому 2018 року заборонив використовувати російську мову на засіданнях парламенту й уряду, вживати лише державну. В Латвії 52 відсотків російськомовного населення, але там постійно ведеться робота із захисту державної мови. Мене часто запитують мої друзі із Латвії, коли в українському парламенті буде чути державну мову", - розповідає Михайло Слабошпицький.

В українському суспільстві визріла готовність займатися саме національним будівництвом. Внаслідок війни з Росією багато російськомовних патріотів України бажають посилити статус державної мови.

"10-річчя придумали клерки президента – щоб відповісти на запити про рік мови, але й щоб нічого не сказати. Добре. Але не забувайте, що було сказане, і завтра. Бажання бути дамою, приємною у всіх відношеннях, дуже часто підводить. Добре бути дипломатичним. Але потрібно визначитися, особливо, коли йде війна. За що ми воюємо, як не за українську мову. Це чітко й виразно повинен сказати президент", - вважає громадський діяч.

На думку Михайла Слабошпицького, план укорінення державної мови є невдалим формулюванням. Воно нагадує сталінську концепцію коренізації.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: КС визнав неконституційним скандальний закон Ківалова-Колесніченка

"Я подивований розпливчастістю визначення "укорінення". Його вжили, маючи на увазі щось одне, однак в це поняття можна вкласти інший зміст. В кінці 1920-х, заграючи із республіками, був проголошений процес коренізації. У нас - українізації. Зводити це до книговидання - хитрість. Видання книг – наслідок діяльності ентузіастів. Держава все зробила, щоб знищити українську книгу. Так само з іншими галузями культури", - каже Михайло Слабошпицький.

28 лютого Конституційний суд України визнав неправомірним закон "Про основи державної мовної політики", який діяв з 10 серпня 2012 року. Його прийняли із порушеннями процедури розгляду та ухвалення. Авторами закону були нардепи від Партії регіонів Сергій Ківалов і Вадим Колесніченко.

Зараз ви читаєте новину «"У плані національного будівництва - це позиція імпотентної гуманітарної команди"». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

6

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Голосів: 1071
Голосування Яку спортивну подію 2019 року ви чекаєте найбільше?
  • 1) повернення у бокс Володимира Кличка
  • 2) перемоги Еліни Світоліної на турнірі Великого Шолому
  • 3) "Шахтар" чи "Динамо" дійдуть принаймні до чвертьфіналу Ліги Європи
  • 4) виходу футбольної збірної України на Євро-2020
  • 5) приходу до київського "Динамо" кваліфікованого головного тренера
Переглянути
Погода