Конституційний суд продовжує розгляд подання 51 депутата щодо оскарження Закону "Про забезпечення функціонування української мови як державної".
Цього тижня почали готувати відмову позивачу. Але троє суддів Конституційного суду заявили багато поправок до документа, повідомляє "Главком".
Судді КСУ Сергій Сас, Віктор Колісник і Віктор Городовенко почали подавати поправки до проєкту рішення Конституційного суду. Сас пропонує в одному з пунктів до слова "світу" додати слово "мапи", замінити "нашої держави" на "України". Такі правки зобов'язують головуючого суддю Сергія Головатого поставити на розгляд кожну правку окремо.
Розгляд поправок може розтягнутися на місяці чи роки. Таке гальмування вигідне ініціаторам звернення з ОПЗЖ.
Джерела "Главкома" кажуть, що в цьому зацікавлений президент України Володимир Зеленський. Політолог Володимир Фесенко вважає, що в оточенні президента немає єдиної думки про мовне питання. Зацікавленими в затягуванні можуть бути й самі судді, які між собою з'ясовують стосунки.
"Сас, я так розумію, близький до "партії Тупицького". Мотиви таких дій можуть бути пов'язані з боротьбою за статус Тупицького проти Сергія Головатого, щоб його послабити", – каже Фесенко.
У виданні вважають, що більшість суддів не включатимуться в розбірки та інтриги, навіть якщо вони внутрішні. Участь у затягуванні розгляду мовного питання може стати для них тавром, якого буде складно позбавитися.
"Це затягування не для того, щоби переглянути мовний закон, це внутрішні розбірки. Вони показують, що з ними слід домовлятися, шукати якийсь компроміс", – каже Фесенко.
Цей компроміс може бути пов'язаний із пошуком нового голови Конституційного суду. Затягування із винесенням рішення КС може викликати обурення громадськості.
"Легше вивести людей до Верховної Ради, ніж до суду. Безумовно, потрібно було б вийти. Це показуватиме, що в суспільства є якась позиція і нормально її висловлювати публічно", – сказав мовний активіст Святослав Літинський.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Нардепи проштовхують русифікаторський проєкт про мову
Уповноважений з питань захисту української мови Тарас Кремінь каже, що юридичних механізмів впливу на суддів немає. Але він не сумнівається, що судді підтримають дію мовного закону.
"Окрім публічного звернення на адресу кожного із суддів, мені як уповноваженому навряд чи вдасться щось зробити", – сказав він.
Конституційний суд України 6 липня продовжив розгляд подання щодо відповідності Закону "Про забезпечення функціонування української мови як державної" Конституції. Подання надійшло у червні 2019-го за підписами 51 народного депутата, здебільшого з фракції "Опозиційний блок".
Коментарі