Провідні українські діячі науки і культури звернулися до президента Петра Порошенка з проханням оголосити 2018-й Роком утвердження державної мови. Про цю ініціативу кореспондент Gazeta.ua розпитав у української актриси Ольги Сумської.
"Ідея оголосити 2018-й Роком утвердження державної мови - це необхідність, - вважає вона. - Я не сумнівалася, підписуючи таке звернення до президента. Тут - аксіома. З мамою спілкуюся українською. Мій батько знав напам'ять усього Гамлета українською. Талановиті люди мають популяризувати і підтримувати українську мову".
А що саме потрібно робити?
Утвердження державної мови - це ствердження україномовного формату в культурі. Ми з цього приводу працюємо у багатьох напрямках. Я завжди за українську мову. Інше питання, що любов до української мови не можна насаджувати насильно. Це дуже тонкі речі. На жаль, бувають і недолугі перекоси. Коли виставу "Анна Кареніна" не пустили на сцену театру, через російську мову вистави. Звичайно, ми багато вистав переклали і поставили українською мовою, навіть і Толстого, і Чехова. Найголовніше робити класні, гарні, достойні, професійні проекти.
Українське суспільство русифіковане. Що робити із телебаченням?
Я часто буваю на телебаченні. Намагаюсь у всіх форматах спілкуватись державною мовою. Продюсери телеканалів мають пам'ятати про квотування і слідкувати, аби телеведучі, експерти, актори, політики користувалися саме українською мовою в ефірі. Я думаю, ідея проголошення 2018-ого роком утвердження державної мови виникла для остаточно визначення пріоритетів. Українська має бути у пріоритеті. Щоб не створювати конфліктних ситуацій, треба чути людей. Мовне питання - як верхівка айсберга. Тільки ми починаємо говорити про мову, одразу піднімаються інші питання. Я за українізацію суспільства, але не радикальними методами. Дотримуюся думки, що варто популяризувати державну мову через якісні фільми і телесеріали. Не низькопробні, а саме професійні проекти, щоб зміст був якісним відповідно до формату. З хорошою операторською роботою, хорошими акторами, достойною музикою.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Державна мова – ознака національної гідності" - Левко Лук'яненко
Робота над яким україномовним фільмом найбільше запам'яталася?
У 16 років я зіграла роль сотниківни, Панночки у фільмі "Вечори на хуторі біля Диканьки" Юрія Ткаченка. Ще були чудові фільми "Карпатське золото", "Голос трави", "Сад Гетсиманський", "Тигролови". Потім "Роксолана" - це україномовний серіал, який дивилися сім'ями. Мені часто дякують за нього. Нам вдалося зробити все, аби достукатись до сердець глядачів. Знаєте, його любили переглядати діти, які вже подорослішали і тепер показують своїм дітям цей серіал. Адже 20 років минуло.
Нам потрібно більше знімати серіалів для внутрішнього ринку саме українською. В кінотеатрах вже всі звикли до українського дубляжу, який до речі іноді набагато колоритніший за російський. Згадую ті ж самі "Тачки" або "Малефісенту", де я озвучила Анджеліну Джолі українською.
Що можна робити поза рамками Року утвердження державної мови?
Починати треба в родині, коли батько і мати будуть спілкуватися з дитиною українською, читати казки. Читання того самого "Івасика-телесика", "Котигорошка", "Лиса-Микити", "Мавки", сучасних казок - це все прививає і формує національну ідентичність. Коли вихователь у дитсадку спілкується українською мовою, вчитель у школі веде нею уроки, дитина шануватиме мову і державу.
26 січня звернення до президента Петра Порошенка з проханням оголосити 2018-й Роком утвердження державної мови підписали 74 провідні українські правозахисники, науковці, письменники, митці та видавці. Серед них Степан Хмара, Герой України, голова Всеукраїнського комітету захисту прав політв'язнів, кавалер ордену Свободи; Левко Лук'яненко, Герой України, правозахисник, письменник, лауреат Національної премії України ім. Тараса Шевченка; Віра Агеєва, літературознавець, доктор філологічних наук, професор Національного університету "Києво-Могилянська академія", лауреат Національної премії України ім. Тараса Шевченка; Іван Марчук, живописець, лауреат Національної премії України ім. Тараса Шевченка, кавалер ордена Свободи; Лариса Масенко, професор Національного університету "Києво-Могилянська академія", доктор філологічних наук; Володимир Шаповал, правознавець, доктор юридичних наук, професор, заслужений юрист України, член-кореспондент НАН України та інші видатні діячі країни.
10 листопада 2017 року своє звернення прийняли 178 народних депутатів України. 16 листопада його підтримав Комітет з питань культури і духовності Верховної Ради. 6 грудня свій лист із підтримкою ініціативи до Адміністрації президента направили 36 громадських діячів, вчених та діячів культури. Через десять днів своїм зверненням долучилась Ініціативна група "Першого грудня", а 20 грудня Світовий конгрес українців.
2 
1
Коментарі