Скажуть про мовний терор - байдуже. Маємо бути жорсткими у цьому питанні

Актриса Ірма Вітовська пропонує створити акторську спілку для збільшення кількості україномовного контенту. Організація має відстоювати перед кіновиробниками продукцію державною мовою. Протистояти виробництву російською.

"Спілка буде ефективною лише за умови загальної і твердої державної політики щодо мови, по-іншому - ні. Ми ж маємо війну, повно людей, які ненавидять мову і країну. З цим слід розібратися жорстко, не бавитися. Усі країни захищають свої мови. Той же Путін заявляв, що там, де закінчується російська мова, там закінчується і територія, ось і все. Чим далі ми від них відскочимо і чим швидше українізуємося, тим нам буде легше. Тим паче що українська мова і розвиток її затверджені не лише Конституцією, а ще й усіма міжнародними нормами", - вважає актор Богдан Бенюк.

Звертає увагу, що середовище театрів та кіно - не виняток. Тут теж трапляються люди, які не шанують країну. Працюють, бо треба, половинчасто.

"Підштовхувати товариства акторів, кінооператорів та інших, аби вони виясняли, яка мова має існувати, - гра в пісочниці. Це займе величезну кількість часу. Процес утвердження мови не можемо розтягувати на довго, бо сусід не спить. Маємо бути жорсткими в цьому питання. Чим далі відійдемо від Москви - тим буде краще.

Існує спілка театральних діячів та інші. Але вони не визначилися, що мають робити, та не мають власних програм. Не стоять на сторожі мовного питання, але ніби-то стоять на сторожі культури. Та культура у нас поняття розмите, бо "какая разніца, на якій мові малюють картину чи танцюють балет". Лише у питанні театру так не виходить, адже якщо буде "какая разніца", то театру Франка, наприклад, через деякий час не буде - діятиме інший, з іншою мовою. Не вистачає рішучих дій згори", - пояснює артист.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Щоб додивлялись до кінця – як тіктокер зробив популярними ролики про мову

Проблема українізації в тому, що їй сприяє лише активна меншість.

"Якось почув хороший приклад з приводу того, як люди домовляються йти на Еверест і підкорити вершину. Для того треба докласти чимало людських зусиль. І коли ми домовляємося, а є люди, які не хочуть іти і не йдуть. Є ще які йдуть, але не хочуть цього. Так вершину ніколи не підкориш. Те саме з нашим рухом до Європи. Тих, хто не хоче, треба швидше позбуватися, - вони можуть вибрати іншу територію, іншу державу і жити з тими міркуваннями. Хто вагається в чомусь, має переступити через сумніви. Як тільки українці починають говорити про таке очищення, їх звинувачують. Тому наш народ весь час гальмує, боїться образити когось. Це грає на руку ворогу. Будь-яку дезінформацію він використовує дуже потужно", - говорить Богдан Бенюк.

Повне утвердження української мови в країні можливе лише завдяки рішучим діям влади.

"Ситуація з україномовним контентом катастрофічна. Почне збільшуватися, лише коли цим буде перейматися керівництво держави. Коли цього немає, то все залежить лише від громадян. Мають користуватися мовою в побуті й працюючи в державних установах", - переконаний він.

Успішним прикладом розвитку мовного середовища вважає країни Балтії.

"Не слід боятися того, що говоритимуть інші країни - про мовний терор чи ще якісь нісенітниці. В Латвії штрафували тих, хто розмовляв на державних посадах російською. І не на 60 гривень, а брали у євро. І швидко перемогли русифікацію та відсутність контенту латвійською мовою. Хоча електорату російського на початку 1990-х було досить багато. Коли хочуть - роблять, коли ні - колотять дріжджі, і тоді вони бродять дуже довго. В нас немає рушійної сили зверху. 30 років незалежності держави, а ми ще говоримо про потребу надати українській пріоритет. Парадоксальні речі", - додає актор.

×