Українське радіо опублікувало текст XX Всеукраїнського радіодиктанту національної єдності. Він називається "Виклики книжкової ери", створив письменник і видавець Іван Малкович.
"Текст неважкий. Найбільше здивували лапки біля слова "енелятко". Я не ставила. Для мене лапки – це цитати, свідчення прямої мови. "Енелятко" я сприйняла просто як якусь істоту, "телятко" – ми ж не пишемо в лапках. Задоволена, що "пів обличчя" написала окремо. А от із "півдороги" - не склалося, за новим правописом має бути разом. Трохи наплутала з пунктуацією. Замість тире поставила кому. Бо в моїй пам'яті тире вказує на пояснення. Тут воно вжито в іншому значенні. Буду розбиратися і вивчати", - поділилась з кореспондентом Gazeta.ua акторка Наталія Сумська.
Писала диктант у читальному залі Національної бібліотеки імені Володимира Вернадського в Києві.
"Диктант дуже приємний, теплий. Сподобалось це поєднання сьогодення з майбутнім. Дуже доречно. Маємо задумуватись над цим. Добре це робити саме під зоряним небом. У мегаполісі зірок не видно. От була за Києвом, і випала нагода подивитися на нічне небо. Це дивовижне явище і вічна загадка. 9 листопада нам надали можливість теж заглянути туди, замислитись в контексті книг і читання", - зазначила артистка.
Додала, що диктант був дуже добре організований.
"Подбали про нашу безпеку й видали маски з логотипом Українського радіо. Буде на згадку. Велика увага медіа була прикута до події. Відчувалося, що це утвердження свята нашої мови. А вона чи не найголовніша зброя у боротьбі з окупацією. Іще якби епідемія не заважала і дала можливість тісніше сидіти за столами. А то й на великих площах, бути ближче до землі, за яку йде така боротьба", - міркує Наталія Сумська.
Радіодиктант провели 9 листопада, у День української писемності та мови. Його у студії телеканалу UA:Перший читала акторка Римма Зюбіна.
Крім трансляції на телебаченні, диктант слухали на UA:Українське радіо та UA:Культура, і в соціальних мережах. Перед початком диктанту на зв'язок зі студією виходили українці з-за кордону, які теж долучилися до події.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Радіодиктант очолив список запитів у Google
Текст містив слова, вжиті за правилами українського правопису 2019-го і багато складнопідрядних речень. Було авторське слово – "енелятко" – людина, яка буде зачата й народиться в космосі.
Охочі перевірити себе на грамотність могли протягом доби сфотографувати свій написаний від руки диктант і відправити на електронну адресу організаторів. Можна було відправити й паперовим листом на адресу Українського радіо в Києві.
Результати радіодиктанту оголосять упродовж 2 місяців, залежно від кількості отриманих листів. Ті, хто напишуть без жодної помилки, отримають подарунковий набір книг.
Виклики книжкової ери
Наприкінці минулого тисячоліття читачі стурбовано запитували: "Невже електронні носії витіснять традиційну книжку?" Але коли Джоан Ролінґ написала "Гаррі Поттера" і її серія романів розійшлася стомільйонними паперовими накладами, це питання втратило свою гостроту.
Сьогодні більш-менш зрозуміло, що електронні носії, принаймні поки що, не створюють кардинальної загрози паперовим книжкам. Проте з'явилися вони не випадково. Гадаю, це Бог так готує нас до далеких мандрівок. Це він підсунув нам ґаджети, щоб ми змогли колись забрати з собою на інші планети свої улюблені книжки, музику, фотографії, картини, — бо як інакше вдалося б це зробити?
Отож доки Ілон Маск ще тільки на півдорозі до інших світів, паперова книжка в безпеці. Однак деякі науковці стверджують, що коли люди нарешті зможуть зачати й народити в космічних умовах нове життя, то таке людське дитя буде схоже радше на знайомий кінематографічний образ "енелятка" — з великою головою, очима на пів обличчя, слабкими м'язами. Для нього, на відміну від нас, такі приємні відчуття, як гортання сторінок, запах паперу, будуть невідомі. І ось, напевно, вже аж тоді й запанує ера електронної книжки.
Але й це не страшно: головне — читати, і не так важливо, з яких носіїв. Бо книжки — це знання й емоції, які, на відміну від щоденного потоку інформації, залишаються з нами надовго.
День української писемності та мови відзначають 9 листопада. За православним календарем — це день вшанування пам'яті преподобного Нестора Літописця, автора "Повісті минулих літ", "Житія святих князів Бориса і Гліба", "Житія Феодосія Печерського". Вважають, що саме від нього починається писемна українська мова.
Українська - результат інтеграції трьох діалектів праслов'янської мови, полянського, деревлянського та сіверянського. Нею користується понад 50 млн людей. Крім України, багато носіїв живуть у Білорусі, Молдові, Польщі, Росії, Румунії, Словаччині, Канаді та США.
3 
1
Коментарі