Після Майдану громадяни дедалі активніше ідентифікують себе з українською мовою. Вони кажуть, що українська - це їх рідна мова, навіть якщо не розмовляють нею від народження. Потрібно створити для них умови.
"Один із найбільших міфів - це те, що мовний закон розколює суспільство. Є припущення, що всі, хто розмовляє російською мовою - а їх за різними підрахунками 40 відсотків, виступають проти української мови. Але насправді розподіл не через мову, а через ідентифікацією з росіянами чи українцями", - каже доктор політичних наук Володимир Кулик на прес-конференції "Скасування закону Ківалова-Колісніченка: що далі".
"Ці умови, які сприяють розвитку російської більше, ніж української, держава має змінити. Це не буде категорично обмежувати права тих, хто хоче говорити російською. Але вони не мають права в своїй ролі, як надавці послуг, як державні службовці обмежувати право інших одержувати послуги українською", - каже він.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: КС визнав неконституційним скандальний закон Ківалова-Колесніченка
Новий закон не задля порушення прав російськомовних, а задля підвищення ролі реалізації української мови. 80% громадян згодні з тим, що українська мова єднає націю.
"Закон створює незручності лише тим, хто досі вважає, що можна далі чхати на бажання тих, хто отримує державні або недержавні послуги", - додав він.
28 лютого Конституційний суд України визнав неправомірним закон "Про основи державної мовної політики", який діяв з 10 серпня 2012 року. Був прийнятий із порушеннями процедури розгляду та ухвалення. Авторами закону були нардепи від Партії регіонів Сергій Ківалов і Вадим Колесніченко.
Коментарі