"Мовний закон більше цікавий іншим областям", - спікер ВР Криму

Спікер Верховної Ради Криму Володимир Константинов каже, що мовний закон півострову не такий уже й потрібен, коли є Конституція Криму

Закон про регіональні мови Криму не потрібен. Місцева влада наполягає, що доцільніше виконувати республіканську Конституцію.

Чим у Криму запам'яталася реалізація Закону України "Про засади державної мовної політики", підготовленого "регіоналами" Сергієм Ківаловим та Вадимом Колесніченком? Правильно, виступами депутата Верховної Ради Криму, замголови меджлісу Рефата Чубарова у парламенті. Він принципово говорив кримськотатарською, але мислячих співвітчизників ситуація розчарувала. Справа не в тому, що Рефат-ага говорив погано або плутано. Ні, рідною мовою він володіє добре. Підвела перекладачка, яка ледве-ледве перекладала простенькі фрази, а коли парламентар видав "в ефір" складне речення, вона запнулася і попросила повторити ще раз. Кримськотатарську мову 20 років "розвивали" так, що дипломовані фахівці не можуть і двох слів зв'язати. Сподіваюся, дівчина просто перенервувала.

Автори закону доводили, що коли на території регіону - в документі це район або область - живе хоча б 10% носіїв певної мови, то вона автоматично стає регіональною. Місцеві ради приймають тільки план заходів щодо реалізації закону. До речі, в автономії такий документ не прийняли. Хоча Верховна Рада Криму ще в минулому році доручила Раді міністрів республіки підготувати відповідний документ. Поки що - тиша. Скоріше за все, його не буде взагалі.

Кримських татар на півострові більше 10% від загального числа населення. От і довелося кримським парламентарям слухати виступ колеги "незрозумілою мовою". На останньому засіданні пан Чубаров знову згадав про закон КК. З парламентської трибуни поставив запитання, коли Рада міністрів підготує план заходів. Мовляв, скільки можна вже чекати; кримські татари нібито хочуть його використовувати, але чиновники розводять руками: команди з Радміну ще не було, ми не знаємо, як діяти. Як не дивно, але особливої дискусії в сесійній залі репліка Чубарова не викликала. Більше говорили про земельні питання.

Спікер парламенту Володимир Константинов на прес-конференції зазначив, що не бачить ніякої проблеми. Конституція АРК чітко вказує - на території Криму діють три мови: українська, російська та кримськотатарська. "Великий і могутній" оголошено мовою міжнаціонального спілкування, що не дивно, бо ж переважна частина жителів півострова говорить саме ним.

- Коли закон тільки прийняли, наші юристи уважно з ним ознайомились. Їхній висновок такий: якщо на території регіону проживає 10% і більше носіїв певної мови, то він автоматично стає регіональним. Рішення місцевих не потрібні. Прийнятий закон більше цікавий жителям інших областей країни. У нас є республіканська Конституція. Головне, щоб ми її поважали і виконували. У такому випадку не буде жодних проблем, - заявив спікер Константинов.

Історія з запровадженням закону КК в Криму говорить багато про що. Коли мова заходить про насильницьку українізацію автономії, задаю співрозмовникові просте запитання: "Ви коли-небудь бачили документи місцевих органів влади українською або кримськотатарською?". У відповідь - тиша або нагадування, що "у Криму є своя Конституція" чи "велика частка жителів говорить російською". Так, але Конституцію України ніхто не скасовував. Державна мова в нас одна. Інша справа, що патріотизм не варто доводити до маразму.

По-друге, ще до прийняття зазначеного закону, деякі кримськотатарські активісти та політики його підтримали. Переконували, що він розширить сферу застосування мови корінного народу. Мабуть, вони неуважно читали документ. Там є одна дуже цікава "фішка". Пункт 7 статті 20 говорить таке: "В усіх загальних середніх навчальних закладах забезпечується вивчення державної мови й однієї з регіональних мов або мов меншин". Тобто вчити будуть тільки українську та російську. На жаль, кримськотатарська "пролітає".