Автори "мораторію на російськомовний культурний продукт" на Львівщині не конкретизували, що саме пропонують заборонити. Рішення викликало критику правозахисників. Аналітик із громадянської мережі "Опора" Олександр Неберикут порівняв мораторій зі службою евакуаторів.
"Можна проводити паралелі з евакуаторами. Коли міська рада ухвалила рішення, воно було не відрегульоване законодавчо на національному рівні. Це закінчилось судами і міськрада, зрештою, від рішення відмовилась", - наводить приклад Олександр Неберикут, пише сайт DW.
За його словами, питання мови не перебуває у компетенції обласної ради, а її юридична позиція не є стійкою. Через такі юридичні колізії можуть виникати конфлікти з підприємцями.
"Якщо в барі чи ресторані по радіо лунатиме російська музика, власник закладу не зобов'язаний її вимкнути. В Україні діють дозволені законодавчо мовні квоти на музику. Тому підприємець, якого змусили вимкнути російськомовну музику, зможе це оскаржити в суді", - пояснює Неберикут.
Активіст переконаний, що рішення є політичним і не діятиме.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Поліція візьметься за російськомовні пісні
"Чи готова і чи має ресурси обласна рада контролювати дотримання цієї ухвали і застосовувати санкції? Далі виникає питання: хто це має робити: муніципальна дружина чи правоохоронні органи, які керуються, у першу чергу, загальнонаціональним законодавством", - запитує Неберикут. Тому мораторій, на його думку, залишиться лише на папері.
Президент Латвії Раймонд Вейоніс затвердив поправки до закону про вищі навчальні заклади, згідно з якими забороняється викладання російською мовою у приватних вузах.
Парламент країни ухвалив законопроект 21 червня.
4 
1
Коментарі