Киянка пояснила, чому відмовилась від російської

Тетяна Швидченко з Києва майже 15 років тому вирішила говорити лише літературною українською. До того спілкувалася російською.

"Це було нелегко і відбувалося у кілька етапів. Мову я знала завжди, але роки розмовної російської далися взнаки. Запас слів був критично бідним, - розповідає Gazeta.ua Тетяна Швидченко. - Для початку хотіла навчитися розмовляти українською, не перекладаючи в голові слова з російської. Боялася, якщо говоритиму дуже повільно, то складеться враження, що розумово відстала. На жаль, тоді не було жодних курсів чи хороших посібників для вдосконалення знання мови. Дуже допомагали якісні переклади книг і фільмів. Надихали авторитетні для мене люди, які спілкувалися українською. Хотіла бути схожою на них".

Багато хто не сприймав бажання жінки говорити державною мовою та просили перейти на російську.

"Це відбувалося на початку 2000-х. Українську вважали немодною. Знайомі дуже дивувалися моєму рішенню, питали, чи можу я нормально спілкуватися, чи надовго у мене таке бажання. Багато людей були агресивно налаштовані до україномовних. Могли причепитися в метро чи магазині, питали, чи я зі Львова, а як ні, то чому так говорю. Це дуже ображало, дратувало. Спершу намагалася ігнорувати таких осіб, уникала конфліктів. Коли уже ствердилася у своїй україномовності, аргументами почала доводити правоту".

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Які зміни передбачає новий правопис

Швидченко впевнена, що найбільша проблема в тому, що люди не розуміють, навіщо треба говорити українською.

"Останнім часом Київ помітно українізувався і став толерантніший до своєї мови. Проте є міста, де народ живе у російському інформаційному полі та не розуміє, навіщо треба українська. Має бути внутрішня впевненість, що це потрібно тобі, твоїм дітям, державі. Пам'ятаймо погрози Путіна про захист "русского мира" в Україні. Тому важливо усвідомити, що захищати свою країну, - це не лише допомагати військовим чи вести активну громадську діяльність, це ще й завжди спілкуватися рідною мовою. Вона є імунітетом нації, бар'єром від зовнішніх впливів".

×