Що й казати. Не толерантна у нас країна. Просто вщент. От не можу я не погодитися зі своїм улюбленим виданням - "Газетою 2000", яка так геніально і просто все це описала. Краще за них аж прямо не скажеш. Тож коротко переповім.
Пише "2000", що стоїмо ми на порозі нового культу особи. Раніше який був? Культ Леніна. Все називалося його іменем і на його честь. В будь-якому місті були пам'ятники Леніну, вулиці названі на його честь, заклади, музеї тощо.
Мабуть, перевершило все це лише моє рідне місто - Запоріжжя. Там концентрація Леніна в одному місці просто вражає. Центр перетинає проспект імені Леніна, який завершується площею Леніна, на якій стоїть пам'ятник Леніну, за яким йде гребля – Дніпрогес імені Леніна. А поруч знаходиться порт імені Леніна, що стоїть на озері імені Леніна, в центрі якого розташований острів - правильно - острів Леніна.
Так от, моя улюблена "Газета 2000" пише, що скоро в Україні буде новий культ особи. І цією особою є Тарас Шевченко. Бо, мовляв, всюди у нас, в кожному місті, селі чи селищі є пам'ятники Кобзареві та вулиці названі його іменем.
Спочатку кілька слів на захист генія, який, певно, найбільше доклався до творення сучасного україномовного словника. Шевченко якраз нинішній закон про мову виконував. У його творчості десь відсотків тридцять російськомовних творів таки є.
Але не будемо про творчість. Ми тут про культ особи. Все правильно. Не толерантно ставити в Україні пам'ятники найвидатнішому українському поету. Тому задля толерантності я пропоную поряд із кожним пам'ятником Шевченкові ставити ще й пам'ятник Путіну.
Так, саме Путіну, а не Пушкіну. Помилки чи описки немає. По-перше, Путін зі сучасних діячів найбільше доклався до консолідації України і творення її державності. Навіть не бажаючи цього. Досяг він таких результатів бездумною політикою, хамством, нахабним тиском, газовими і продуктовими війнами. Що, звісно, не могло не з'єднати українських громадян у нелюбові до цього діяча. Тож, ґречно дякуємо.
По-друге ж, Путін, як і Пушкін, - великий класик російського слова. І якщо поряд із бюстами Шевченка прийнято писати його строки: "Учітеся, брати мої, думайте, читайте. І чужому научайтесь, свого не цурайтесь", то поряд із пам'ятниками Путіну я пропоную писати щось із його геніальних висловлювань. Для прикладу можна писати "Мочить будем в сортирах". Або "Она утонула", Ну, якось так. Іноді можна щось про "мазурика". Та й толерантність у країні підвищимо. І культу особи не допустимо.
А взагалі, маю пораду до своєї улюбленої газети. Не треба спекулювати на великих. Всі це бачать. І всіх від цього нудить. Якщо вже займаєтеся пропагандою, то хоч робіть це якісно. Як казав хтось із діячів радянської ідеологічної машини: "Пропаганда должна быть толстой. Там где тонко, там и рвется".
1 
1
Коментарі
4