У курортному Миргороді відкрили виставку раритетних ялинкових прикрас. Організували її працівники місцевого краєзнавчого музею.
"Ми ялинкові прикраси збирали не один рік. Для мешканців міста вони ставали не цікавими, бо змінювалася мода на них, з'являлися нові, сучасні іграшки. Тож раритети несли до нас. Маємо велику колекцію іграшок, починаючи із середини 30 років минулого століття. Вона налічує більше сотні різноманітних за формою, способом виготовлення, тематикою ялинкових прикрас",– пояснює головний зберігач фондів Миргородського краєзнавчого музею Наталія Палець.
Перші ялинки в Росії з'явилися у ХVІІІ столітті в будинках петербурзьких німців. Цей звичай у них перейняла столична знать, а вже в середині XIX століття святкове дерево стало неймовірно популярним.
У 1852 році в Петербурзі була встановлена перша публічна ялинка.
Із середини 20 років минулого століття більшовики різдвяну ялинку, як власне і саме Різдво, заборонили, вона була оголошена "релігійним пережитком". Більшовики взялися всіляко викорінювати релігію, віру в Бога. До того ж це свято вважалося дійством багатіїв, а все, що стосувалося аристократів, теж публічно зневажали.
Таким чином потреба в ялинкових іграшках та інших атрибутах відпала.
Але наприкінці 1935-го в газеті "Правда" вийшла постанова про відновлення новорічного свята та повернення ялинки дітям. Говорилося, що твердження, ніби ялинка - привілей лише багатіїв, помилкове, що діти робочих теж заслуговують на таке свято. Відтак у будинках творчості, піонерів, школах, інтернатах почали з'являтися новорічні красуні. Діти прикрашали їх саморобними іграшками, фігурками тварин, ляльками.
Тож у 1936 році в СРСР знову з'явилася лісова красуня, але вже як символ Новорічного свята. З цього ж року до дітей почали приходити Дід Мороз і Снігуронька.
"Популярними були іграшки із портретами перших осіб держави. У нас була кулька із зображенням Йосипа Віссаріоновича. Під новий рік Йосипа Сталіна чіпляли на ялинку. На саме високе місце, трохи нижче від зірки. Бо не дай бог, хтось звинуватить, що вождя народів почепили десь біля корови чи крокодила", – пояснює 85-річний Андрій Цись.
Під час війни з іграшками було сутужно, тому їх вибивали з жерсті, вирізали із картону та розмальовували, робили з дроту каркасні цяцьки. Іноді використовували повсть чи вату. А вже після війни стали популярні іграшки зі скляних трубочок. З таких трубочок дівчатка робили корони, іграшки-сніжинки. Звісно, й далі виготовляли тематичні прикраси, себто космічні кораблі, червоні зірки з написами СССР, навіть парашутистів і санітарних собак.
За гірлянди слугували різнокольорові прапорці, на яких поряд із казковими персонажами зображали солдатів, Кремль, літаки, льотчиків.
Херувимчиків та янголиків замінили спортсмени, члени політбюро КПРС, а коли люди почали освоювати космос, на ялинках з'явилися космічні кораблі, супутники з символікою Радянського Союзу. За Хрущова, котрий узявся розвивати сільське господарство, з'явилися іграшки-огірки, помідори, морква.
3 
1
Коментарі