У Львівській кавовій копальні на Плоші Ринок, пройшовши довгі зали зі столиками, спускаюся в шахту. "Тут видобувають каву", - пояснюють мені працівники копальні. Мовчазний хлопець при вході в шахту видає важеньку каску, "щоб на голову нічого не впало, бо кавова порода часом відламується", і просить мандрувати підземними ходами. Поминувши фігуру львівського кавовара Юрія Кульчицького, у напівсутінках розглядаю вкриті кавовими зернами стіни, заховану за склом кирку - знаряддя роботи під землею. Підходжу до імпровізованої траншеї, якою їздить вагонетка і вивозить кавові зерна. Поруч світять ліхтариками групки туристів.
"Прикинь, отак колись чуваки за кавою в печери лазили. Жесть", - діляться враженням двоє юнаків.
Старші жінки зупиняються перед входом у траншею.
"Чекай, а що там в катакомбах?" - питає одна.
"Кава! Як що?" - вигукує зі знанням справи друга.
Група туристів проходить у траншею. Фотографуються біля мішків з кавою, ступають по розсипаних кавових зернах на землі. Їх просять вийти, вхід до траншеї заставляють возиком з кавовими зернами. "Туди не можна, там небезпечно, починається технічна зона", — пояснюють. Туристи слухняно виходять.
У підземеллі працює вагонка — вона підіймає нагору лопаті з зачерпнутими в них обсмаженими кавовими зернами, — в цех, де каву готують. У напівтемряві підземелля туристи в касках з ліхтариками п'ють за столом каву.
"1675 заснували копальню, а ми вже знайшли її тута, - розповідає працівник копальні Андрій Томків, 23 роки. Хлопець стоїть за касовим апаратом і одночасно розраховується з покупцями. Ті платять, але не відходять, зупиняються послухати. - Побачили, що тут ще можна якісь зернята викопувати, як вугілля. Не знали, що робити з тими зернятами. Після того, як Юрій Кульчицький приїхав з Туреччини з полону до Львова, привіз звідти ті самі зернята, що тут викопуються, навчив європейців варити каву.
Юрій Кульчицький — українець, був у полоні в турків, і вони його навчили варити каву по-турецьки — на піску.
"Я не поняла - кофе в недрах земли был найден? - перепитує туристка. - Я думала, на деревьях растет".
"Всі думають. Багато хто плутає з какао-бобами. Вони дійсно ростуть на деревах. З них роблять какао і шоколад. А кава не росте, а викопується. Ви не знали?"
Питаю в Андрія, що це за порода така підземна.
"Може, зерна позасихали колись, попадали в землю, і ось ми викопуємо. На глибині приблизно 10 метрів. Сьогодні субота, вихідний просто. Молотком, кайлами видобуваємо. В напівсирому вигляді. Подають наверх. І там їх досмажують до готовності, сортують, мелють. Кав'ярня відкрилася з нового року. Хоча копальня завжди була... - Не витримує і сміється. - То все казка. Ми придумали, буцім у нас копальня така є у Львові. Зробили її під шахту - переконуємо, що кава у нас викопується. Мене звідси не випускають, бо гарно людям байки розказую. Туристи ведуться майже всі, особливо дівчата. Всі кажуть, що, певно, їх погано в школі вчили. Львів — місто шоколаду і кави. А кави і шоколаду тут ніколи не виробляли. Кавових плантацій тут немає. Тому вирішили тут зробити кавову копальню. Головне самому в це вірити. Каски даємо всім, щоб не стукалися головою об низькі двері".
У Кавовій копальні готують три різних види кави — каву зі спеціями, каву, запаяну паяльною лампою, і каву з алкоголем. Є ще карамельна настоянка. Гіди жартують, що роблять її із кавових стоків, які йдуть із Полтви до шахти.
2 
1
Коментарі
7