У Рівному випустили оригінальні календарі про життя селян-поліщуків - мешканців північних районів області. Для кожного місяця художники Дмитро Личак та Олександр Гурістюк підібрали картини, які написали під час мандрів селами.
Календарі оплатила обласна державна адміністрація – у рамках проекту "Волинь туристична", що має популяризувати край серед мандрівників. Історично сучасна Рівненщина належала саме до території Великої Волині або Волинської землі, як її називали у часи Середньовіччя.
Героїв для календаря портретів 26-річний художник Дмитро Личак знайшов, подорожуючи поліськими селами.
"Довго ходив із хати в хату, знайомився з людьми. Але портрети писав лише з тих, кого підказало мені відчуття, ми чимось стали близькі. У кожного з 12-ти моїх персонажів своя історія: у когось через молодий вік вона ще повна оптимізму, у інших - гірка та нужденна, - каже чоловік. – Особливо запам'яталися мені баба Устина та баба Гапка, які згадували про свою молодість. Я сидів за столом, а вони розповідали про війну, як тоді дівували й кокетували з партизанами. На Поліссі люди дуже прості, гостинні та щирі".
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У Рівному на виставці за тисячу гривень продають страусячі писанки
Зимові портрети Личак написав з бабусь, весну і літо – з дітей, підлітків та молодих жінок, осінь – з людей зрілих. Оригінали поліських портретів виставили у підземній галереї Острозької академії.
Окрім портретного для проекту видрукували ще один календар – з гротескними сценками з життя поліщуків, які намалював художник Олександр Гурістюк. На них селяни танцюють, співають, жнивують, катаються на санях або гуляють у лісі.
"Я мандрував Рівненщиною кількадесят років, на всіх її річках бував. Точно знаю - в нас живуть найгарніші жінки в країні, вони таємничі наче мавки, з величезними загадковими очима. Вони мене надихають і приголомшують", - підморгує Гурістюк.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У львівському природознавчому музеї відкрили виставку вперше за 26 років
До кожної картини підібрано підпис у чисто поліському гуморі – жарти, небилиці, рядки з пісень, приказок та легенд.
"Мені дуже подобається оця колоритна така розмова у поліщуків, з акцентом. Наприклад, "Бас гуде, скрипка грає, мать гуляті не пускає" або "як спевала маті над колискою, то спеватиме зять з невісткою", - сміється художник. – Січень у мене розпочинається із жарту: Седіт менший син на печі. А старший син з батьком сани роблять. Седіт собі на печі тай каже:
-Так-то так, а з хати як?
-Що ти там говориш? - каже батько. – Седіш, та й седи.
А він знов:
-Так-то так, а з хати як?
Зробили вони сани, а в двері винести не можуть. От і згадали, що то молодший син казав. Так-то так, а з хати як?"
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Корону майя показали напередодні кінця світу
Закінчується календар Гурістюка новорічним побажанням – "Шоб любіліс і кохаліса, шоб з вас люди не сміяліса".
Обидва календарі поки що випустили обмеженим накладом - трохи більше сотні екземплярів. Їх розповсюджуватимуть по готелях та ресторанах Рівненщини та чотирьох сусідніх областей (Волині, Хмельниччини, Тернопільщини та Житомирщини) де їх зможуть побачити мандрівники.
3 
1
Коментарі
3