Ексклюзиви

За замовленням НАТО в Харкові створюють прозору броню

У Харківському інституті монокристалів за замовленням НАТО створюють невидиму броню з сапфірів. Її можна буде використовувати замість куленепробивного скла у військовій техніці, вертольотах і банках.

У робочому кабінеті Леоніда Литвинова, заввідділом монокристалів корунду Інституту монокристалів НАНУ, сапфіри повсюди — лінзи, колби, кубики й платформи в шафі. На руці годинник із сапфіровим склом.

— Штучні сапфіри ми вирощуємо ще з часів Радянського Союзу. А кілька років тому на конференції зі зростання кристалів у Харкові ми зустрілися з фахівцями Чехії, Словаччини й Росії. Там і народилася ідея зробити прозору броню з сапфіра й інших оптичних прозорих середовищ, — розповідає керівник проекту Леонід Литвинов. — Ми запропонували цю розробку НАТО. Провели презентацію в Брюсселі. Альянс погодився оплатити наші дослідження.

На відміну від надто дорогого алмаза сапфір можна "виростити" штучно й швидко. У спеціальних установках за великих температур кристали сапфіра ростуть зі швидкістю 8–10 мм/год.

В одну воронку снаряди двічі не влучають

Броня, яку роблять харків"яни, має три складові: сапфір, скло та пластик. При ударі об сапфір куля сплющується, й камінь при цьому розсипається через свою крихкість. Він настільки ослаблює удар, що потім його витримує не надто товсте скло.

— Завдання сапфіра — перетворити конусну кулю на циліндрову. А завдання наступних шарів — затримати її в межах своєї товщини, — пояснює вчений.

Перші випробування броні науковці проводили в Харкові за спеціальних санкцій СБУ. Співробітники спецслужб розстрілювали пластини з автомата Калашникова. Нині такі ж есперименти проводять у Санкт-Петербурзькій лабораторії фізичного інституту РАН імені Іоффе. При товщині 35 мм броня витримує пряме попадання бронебійної кулі зі снайперської гвинтівки. Хоча при наступному ударі в те саме місце вщент розлітається. Вчені жартують: в одну воронку снаряди двічі не влучають.

Робота із вдосконалення розробки триває. Дослідники прагнуть виготовити броню тоншою й міцнішою. На це в них два роки. Стільки часу НАТО фінансуватиме проект.

У світі починають використовувати кулі з карбідівольфрамовим наконечником, набагато потужніші за бронебійні. Вчені не зупинять своїх розробок, доки прозора броня не зможе зупинити й цю кулю.

Американці створили шапку-невидимку

Комп"ютерну модель шапки-невидимки створили математики з університету Юти. Капелюх має суперлінзи, які маскують об"єкти й роблять їх невидимими для інших.
Суперлінза виготовлена з матеріалу, який розсіює світло. Якщо об"єкт перебуває поруч, то промені, відбиті від нього, збиваються променями, відбитими від лінзи. При такому ефекті для стороннього спостерігача можна залишитися непомітним.
2006 року науковці з університету Дюка в штаті Північна Кароліна створили матеріал, який робить невидимими крупні предмети. Але він приховував їх  частково. Того самого року російський професор Олег Гадомський винайшов новий ефект невидимості. Він вважає, якщо покрити поверхню ультратонким шаром золота, то світло від нього не відбиватиметься. Тоді річ стане непомітною.

Галина ОСТАПОВЕЦЬ

Зараз ви читаєте новину «За замовленням НАТО в Харкові створюють прозору броню». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Погода