Третій тиждень Подільський райсуд столиці слухає справу викрадення підприємця Олександра Попова. На замовлення компаньйона Станіслава Андріяненка четверо чоловіків вивезли його до лісу, катували, вимагали 1,2 млн грн.
Олександр Попов із дружиною Тетяною тримав два взуттєві магазини в місті Олександрія Кіровоградської області.
— Мама все життя в торгівлі пропрацювала, — згадує 28-річна Євгенія, донька Попових. — Власним бізнесом батьки вирішили зайнятися на початку 2000-х. Грошей не вистачало, вони звернулися до Андріяненків — Станіслава та Ольги. Станіслав — валютний міняйло. Позичали по 5-10 тисяч доларів. Завжди писали розписки. До 2007-2008 років бізнес стояв на ногах, мали два магазини, квартири. Усе позичене повернули з процентами, як і домовлялися.
— Почали упрікать, що ми розкрутилися на їхні гроші, — додає 54-річний Олександр Попов. — Розпускали сплєтні про мене, Таню, вимагали грошей. Влаштували ще те життя.
8 вересня 2010 року Тетяна Попова повісилася. Залишила посмертну записку: "Андрияненки, вы испортили мне жизнь, вы уничтожили мой бизнес, мою семью и меня. Вы нас полностью уничтожили…".
— Мама була дуже сильною людиною, — згадує Євгенія. — Але не могла жити в постійному страху, слухати ці всі сплєтні.
— Після того вони навіть не вибачилися, на похорони не прийшли, — додає Олександр Попов.
Після загибелі дружини Олександр із донькою переїхали до Києва. У ніч на 20 серпня торік чоловіка викрали четверо.
— Того дня ми з донькою збиралися на море, пакували речі, — згадує Олександр. — Увечері я виходжу у двір — мене засліплює машина. Вискакують двоє, б'ють ногами, кулаками. Затягли в машину і повезли до лісу. Там били бейсбольними бітами. Змусили написати розписку, що я винен Андріяненку 1 мільйон 200 тисяч гривень. Я від болю і шоку нічого не розумів, писав під диктовку. Потім мене викинули: "Скажеш ментам слово — сім'ї більше не буде".
Додому чоловік повернувся вранці. Донька вже повідомила про викрадення.
— Я бачила, як тата вкидали в машину, — згадує Євгенія Попова. — Запам'ятала перші букви номеру машини — ВН. Подзвонила в міліцію. Батько прийшов десь після п'ятої ранку додому. Весь побитий. Голова — сплошна гематома.
За два місяці міліціонери затримали всіх чотирьох викрадачів: 36-річного Рамзана Салгирієва, 35-річного Аслана Ісмаїлова, 34-річного Аслана Долатова, та Аслана Умаєва, 31 рік. Вироку вони чекають у слідчому ізоляторі. Пізніше затримали і 45-річного Станіслава Андріяненка. У нього вилучили листок із текстом, з якого викрадачі диктували текст розписки Олександру Попову. Усіх п'ятьох звинувачують у викраденні людини й здирництві.
— За цей час Андріяненко примудрився на мене подати до суду, — продовжує Олександр. — Буцім-то я винен йому 1 мільйон 200 тисяч гривень. Вимагав, щоб я продав дві свої квартири в Олександрії, магазин, павільйон і землю. Показував копію тої розписки, яку з мене вибили. Коли його попросили принести оригінал — виявилося, що він у справі про моє викрадення.
В Олександрії про Попових та Андріяненків говорять по-різному.
— Попов позичив у Станіслава велику суму грошей. Потім утік на Київ, домовився з мєсними мєнтами. Віддавати не хоче, — каже приятель Станіслава Андріяненка.
— Усі знають, що вони були друзями, партнерами. Валютчик і бізнесмен, — каже місцева Світлана. — Гроші крутилися і в того, і в того. Часто позичали один в одного. А що там сталося — ніхто не знає.
Обвинувачений Станіслав Андріяненко написав лист міністру внутрішніх справ Віталієві Захарченку. Звинувачує міліціонерів Подільського районного управління Києва в погромі, самоуправстві, викраденні грошей із його квартири.














Коментарі
13