5 лютого мешканець Кременчука, що на Полтавщині, Андрій Наконечний святкував своє 26-річчя. Була неділя, тому іменинник та його гості випивали з самого ранку. В хаті сидіти врешті-решт набридло, тому вирішили піти порибалити на ставок. Прорубали дві ополонки на відстані 8 м одна від одної, куди й закинули вудки. Але клювало не дуже добре, і рибалкам стало нудно. Тоді іменинник побився об заклад зі своїм тестем — що пірне в одну ополонку і випірне в іншій. Заклалися на пляшку горілки. На жаль, під водою Андрій втратив орієнтацію і не зміг дістатися поверхні.
Того дня на Полтавщині, як і скрізь в Україні, сильно похолодало. Лід на маленькому ставку на околиці Кременчука був міцний і товстий. Ніхто не намагався втримати Андрія від безглуздого вчинку, хоч поруч були його цивільна дружина Олена Житняк із дворічною донькою і кілька сусідів.
Іменинник побився об заклад, що пірне в одну ополонку і випірне в іншій
— Усі були страшенно п"яні, — зітхає начальник комунального підприємства "Кременчуцька рятувальна водолазна станція" Василь Білоус, 49 років. — Мабуть, не одразу і збагнули, що Андрій потонув. Кажуть, що намагалися зателефонувати рятувальникам одразу, але в хаті зламався телефон.
Трагедія сталася в неділю близько 16.30, а працівників МНС викликали тільки наступного ранку. О 10 годині в понеділок Василь Білоус і троє водолазів приїхали на ставок.
— Через 20 хвилин ми його витягнули, — згадує Василь Білоус. — Андрій лежав недалеко від ополонки, він відхилився від потрібного напрямку на 60 градусів.
Перед тим як пірнути в ополонку, Андрій скинув тільки кожуха і черевики. Залишився в спортивних штанах, футболці і шкарпетках.
— Він любив хильнути, — розповідає "ГПУ" оперативник Молодіжного райвідділу міліції Кременчука Володимир Залікула, 25 років. — Числився у нас на обліку, бо раніше був засуджений за крадіжку.
Трагедія сталася в неділю близько 16.30, а працівників МНС викликали тільки наступного ранку
Родом Андрій Наконечний із села на Полтавщині. В Кременчуці чоловік ніде не працював. Жив у приватному будинку Олени та Миколи Житняків. Тепер цим людям та їхнім сусідам загрожує ув"язнення від трьох до п"яти років за статтею 136 Кримінального кодексу України. Вони не надали допомогу особі, яка перебувала в небезпечному для життя стані.
У січні втопилося 32 українці
— Більшість із них рибалки та діти-бешкетники. Хто ж іще полізе взимку на річку? — розводять руками в прес-службі МНС.
Незважаючи на те, що Міністерство з надзвичайних ситуацій постійно просить людей рибалити якомога обережніше, вони не надто прислухаються до порад. Переважна більшість рибалок перед виходом на лід випиває.
— У них це навіть спеціально називається — "вудити на білого мотиля", — бідкається черкаський рятувальник Костянтин Проценко. — Щоб розмовляти з рибалками, потрібно знати психологію. Доводиться хитрувати, розповідати їм щось на зразок: "Ось на цьому місці вчора потонув дядько Микола..." Бо інакше не слухаються. Намагаємося впливати через пресу на матерів і дружин дядьків. А вони вже придумають, як зранку не пустити чоловіка на лід.
Наприкінці січня — на початку лютого рибалки найчастіше замерзають, а не тонуть. Сидять на вітрі й морозі, від азарту й алкоголю втрачають пильність, починають дрімати, що дуже небезпечно. А от почне танути крига — жертв буде більше від води.
— Рибалки йдуть до ополонок зранку, коли шар криги завтовшки 5–7 см ще їх витримує. Сидять із вудкою цілий день, тим часом лід тане, утворюються промоїни. І люди тонуть, — попереджає Проценко.













Коментарі