У лютому 2007 року вісім працівниць дитсадка "Малятко" райцентру Іллінці Вінницької області отримали повідомлення від комерційного банку "Дельта". Установа зобов"язувала погасити борги. Та позик жінки не брали.
— За несплату банк подав на мене до суду, — розповідає 41 річна Світлана Костяна, помічниця вихователя. — Я побачила всі документи, коли отримала позов. Банк мав ксерокопії мого паспорта та ідентифікаційного коду. Де їх узяв — не знаю. На мене оформили 14 200 гривень кредиту. В анкеті написано, що я працюю продавцем, маю додатковий дохід. Але на момент оформлення позики я працювала у дитсадку, отримувала мінімальну зарплату. У графі "сімейний стан" написано "троє". Насправді нас четверо: я, чоловік і двоє дітей. Я живу на вулиці Світлій, але через нерозбірливий напис у паспорті вписали "Світка".
У колег Костяної подібні історії.
— Про свій кредит дізналася случайно, — каже 43-річна Тетяна Черненкова. — Хотіли з чоловіком у цьому банку кредитку оформити. Нам відмовили. Не положено, кажуть, бо у вас вже є кредит на 10 тисяч гривень.
Виховательки написали заяви до районної міліції. Наступного ранку до дитсадка приїхала 32-річна Наталія Баранюк із сусіднього селища Дашів. Зізналася, що це вона оформляла кредити. Гроші їй потрібні на розвиток фермерського господарства "Талалаївське". Просила виховательок забрати заяви, обіцяла все сплатити.
Баранюк діяла разом із Ніною Горобець, 53 роки, та 37-річною Аллою Поступайло із села Василівка.
— Наші документи просто використали! Ксерокопії є у міськраді, у податковій та у банку "Аваль", де ми отримуємо зарплату, — обурюється Черненкова. — Як вони потрапили до рук шахрайок — не знаємо. Баранюк ми бачили вперше.
Справу розглянув районний суд. Обвинувачувані отримали по п"ять років обмеження волі умовно з випробним терміном три роки.
— Вирок такий, бо вони не судимі, — каже іллінецький районний суддя Юрій Димбіцький, 45 років. — Злочини нетяжкі. По справі не було потерпілих, проходило близько 200 свідків. Більшість людей самі брали кредити й тут же віддавали обвинуваченим.
В Іллінецькому районі подібних історій — майже сотня. Шахрайки оформляли на людей позики у десятках банків і кредитних спілок.
У відділенні банку "Дельта" Наталії Баранюк допомагав Іван Безкоровайний. У листопаді 2006-го він загинув, тому виховательки й дізналися про позики.
— За інших потерпілих продовжують платити, а за нас — ні, — каже Олена Кутепова. — Бо ми проходимо по списку Безкоровайного. У порушенні кримінальної справи нам відмовляють.
Працівниці дитсадка посилали листи до центрального офісу банку "Дельта". Попередження про несплату приходять донині.
— Це проблеми не людей, а банку, — коментує вінницький адвокат Леонід Дяковський, 52 роки. — Нехай власним коштом проводить експертизу почерку, підписів на договорах і через суд доводить, що саме ці особи брали в нього кредит. Доки не буде рішення суду, раджу людям нічого не платити.
1 
1
Коментарі