48-річного Володимира Горобця і 21-річну Оксану Лисняк на цвинтарі в Сумах поховали поряд. 26 листопада чоловік повісився на парашутних стропах у своєму дворі. Перед цим ударив дружину ножем у серце. Сиротою залишився їхній 11-місячний син Сашко. Того дня його охрестили в місцевому храмі святого Пантелеймона.
— Коли додому прибігла, побачила, що вона біля хвіртки лежить, — заходячись слізьми, розповідає 48-річна Ольга Лисняк, мати Оксани. — Не знала, що донька мертва, начала її трясти. Я була вся в крові. Мене міліція вкинула до себе в машину і тримали, доки лікарі заспокійливе кололи. Бо я вже волосся почала рвати на собі.
Ольга Лисняк — колишня дружина Володимира Горобця. Розлучилися вони три роки тому. А через рік із вітчимом, як із чоловіком, почала жити її донька Оксана.
— Вона після нашого розводу ходила до Володимира то телевізор дивитися, то кросворди розгадувати. Поки не дорозгадувалися, — розказує Ольга. — Пройшов якийсь час, він зове мене і каже, що Оксана залишиться з ним. Я попереджала її: він хороший, доки не п"є. А вона говорила, що любить його. І він казав, що в них любов. Яка там любов. Приїхав із заробітків з грошима, звабив мені дитину.
Володимир Горобець був майстром на всі руки. Телевізори та іншу побутову техніку лагодив усій окрузі.
— Начитаним був, інтелігентним, дуже ерудованим у багатьох питаннях. Не хам, не грубіян, ніколи матом не сварився. Хоча сидів три рази в тюрмі — рік, три роки і п"ять років, — додає 42-річна Наталія Ніколаєва, подруга Ольги. — Але мстітєльний і непередбачуваний. Чи то сильно високої думки про себе, хтозна. Усе сталося після того, як йому не сказали, що хреститимуть малого.
Приїхав із заробітків з грошима і звабив дитину
Володимир Горобець та Оксана Лисняк жили в Сумах на вулиці П"ятій продольній. Він у будинку N 43, вона — N 38. Оксана останній рік жила "на дві хати" — то в мами, то в колишнього вітчима. Сусіди розповідають, що вони не раз сварилися, але стосунків не розривали.
— Ніколи не думала, що таке може статися, — плаче 52-річна сестра Володимира Горобця Тетяна. — Я дуже любила брата. У нього були золоті руки. Із мотлоху міг зробити телевізор, кращий за імпортний. Але вони з Оксаною були дуже вредні одне до одного, затяті. Ось таке вчинили, що дитятко осталося.
Ольга Лисняк розповідає, що Володимир завжди був запальний. Колись у сварці поранив її ножем. Та й Оксані часто від нього діставалося.
— Улітку він із ножем за нею біг. Ножа я вихватила, а він мені руку порізав. Вона йому потім простила, — згадує Ольга.
Кажуть, Володимирові не сподобався чоловік, якого Оксана вибрала в куми. Після чергової сварки колишня пасербиця взагалі не запросила його на хрестини сина. А ще він нібито сильно ревнував Оксану.
— Хотів узяти якогось свого алкаша в куми. А Оксана взяла кумом незнайомого нам чоловіка, — розповідає Наталія Ніколаєва.
Володимир убив Оксану близько дев"ятої вечора, коли всі гості вже розійшлися. Жінка залишилася вдома з маленьким сином та 9-річною сестрою Катрусею, донькою Володимира та Ольги.
— Після хрестин я покликала Ольгу до себе. Кажу, хай молодь посидить без стариків. Вона погодилася. Володимир зайшов до нас о пів на дев"яту. Був тверезим, — згадує Наталія. — Спитав: "Який повод зібрання?" Ольга каже, що похрестили його сина. Він не кричав, не орав. Тільки розвернувся і пішов до Оксани. Я поставила воду на плиту для чаю, як забігає Катя і кричить: "Мама, тьотя Наташа, швидше, бо Оксана вмирає!"
— Ми з сестрою дуже дружили. Я її любила. Досі плачу, бо може якби я батька сильніше штурнула, вона б живою лишилася, — зізнається Катруся.
Після вбивства дорослі водили її до лікаря. Медики кажуть, що та все ще не може отямитися.
— Жалко Катю. Гарна дитина, жива, моторна. Завжди по вулиці з дітьми бігала, — розповідає 69-річний сусід Горобців Володимир Андрійович. — А тепер-от бліда-бліда ходить.
До Володимира Оксана зустрічалася зі своїм ровесником Олексієм. Якийсь час вони жили разом у її матері. Потім Олексій поїхав на заробітки до Москви, а Оксана зійшлася з колишнім вітчимом.
Олексій приїхав на її похорон.
— Якось мені стусанами довелося виганяти Володимира з двору, бо Оксана плакала і казала, що вітчим хотів її зґвалтувати, — згадує він. — Оксана була поганою господинею, нічого не робила по дому. Тому ми й розійшлися.
— Я попереджала доньку, що Володя п"є, що може підняти на жінку руку, — каже Ольга Лисняк. — Була категорично проти, щоб вона жила з моїм колишнім чоловіком. Але вони все вирішили без мене.
Сусіди говорять, що Володимир закодувався від алкоголізму. Старався тримати себе в руках, але іноді зривався і знову починав пити.
Мама Оксани працює у Сумах на кондитерській фабриці. Вона вирішила всиновити онука.
— Оце, — показує на хлопчика, який спить у колясці, — мені чи то син, чи онук. Хтозна, як воно є. Але я Сашка нікому не віддам. Зараз бігаю, оформляю опіку над ним. Доб"юсь, аби гроші по догляду за дитиною виплачували мені, і піду в декрет.
Жінка вважає, що вбивство і самогубство Володимир спланував наперед:
— Так швидко, за 10 хвилин, повіситися не можна. А Оксанка свою смерть передчувала. За кілька днів до хрестин купила свічку. Сказала, щоб я, коли Сашкові буде рік, замовила на його день народження великого торта і поставила свічку. Я ще сміялася, казала: ти ж і поставиш. Таки сама святкуватиму.
9 
1
Коментарі
1