"Я думав, коли укладаєш юридичну угоду, то вона має якусь вагу. Але то не так, — розказує львів'янин Василь Кононенко, 44 роки. — У мене забрали квартиру і залишили ні з чим. І нікому нема до того діла — ні міліції, ні суду".
Кононенко — підприємець, має продуктову ятку на ринку. Живе з матір'ю. Не п'є, не палить, ходить до церкви.
— Улітку 2008 року дзвонить мені знайома Свєта Місьо, — каже. — Плачеться, що в її мами серйозні проблеми з серцем, терміново треба робити операцію, міняти клапан. А грошей нема. Я Свєту знаю сім років, завжди їй довірявся. Та й узагалі люблю довіряти людям. Вона знала, що в моєї мами недавно була така ж проблема. Казала, тільки я зможу її зрозуміти.
Василь показує фотографію Світлани на мобільному телефоні.
— У мене грошей не було, але була квартира. Мама на неї в Італії сім років працювала. Але ми там не жили через погані умови. Здавали, а самі винаймали іншу.
13 серпня 2008 року Василь продав житло за $21,6 тис. Цього ж дня уклав зі Світланою Місьо договір позики.
— Документ засвідчив нотаріус. Дали синій листок із підписом і печаткою. Зробили все юридично грамотно. Свєта обіцяла, що віддасть гроші до 31 грудня 2009 року. Сказала, що оплачуватиме мені оренду квартири. Так переконувала, що я просто не міг не повірити. А вона виявилася ходяча сатана. За оренду нічого не платила. Коли вийшов термін віддавати позику — говорила, що зараз коштів іще не має. Але запускає бізнес, і скоро гроші потечуть рікою. Просила позичити їй іще. Я позичив 6,8 тисячі доларів. Їх вона обіцяла повернути при першій вимозі.
Грошей Місьо так і не віддала.
— Тепер у мене нічого нема, — каже Кононенко. — Платити за квартиру не можу, бо все витрачаю на ліки матері. Зараз маю борг 2 тисячі доларів. Добре, що хазяйка хороша і не виставила мене з мамою на вулицю. Заробітки впали. Щоб вижити, продаю свої речі.
2 березня торік Василь подав заяву на Світлану до Залізничного райсуду Львова.
— Виявилося, що я не один, — продовжує. — Над нею тривали 10 судових процесів. Мій виявився 11-й. Вона накрала не лише у звичайних людей, а й у банків. Та суд не змінив майже нічого. Позов задовольнили, але кримінальної справи на Свєту не завели. Зобов'язали лише заплатити позичені гроші. Вона погодилася, і далі нічого не віддала. В інших людей така ж ситуація. Я вже писав листи президенту, міністру внутрішніх справ, у прокуратуру. З Києва приходили тільки повідомлення з написом "розібратися на місці". Мені казали, що Свєта платить кому треба, і її не чіпають.
— То все неправда! — кричить телефоном Світлана Місьо, 32 роки. — Я йому вже 6 тисяч доларів вернула. Але не знала, що то потрібно робити все офіційно. Скоро поверну і решту. І ті 10 судових процесів теж брехня. Вони давно закриті.
6 
35413
Коментарі