У селі Танське Уманського району Черкаської області поховали 30-річну Валентину Гук. Повісилася на дереві біля власного будинку 3 серпня. У неї лишилися двоє дітей — 2-річний Анатолій і Карина, 2 місяці.
— Напередодні в гості до доньки приїжджала знайома ворожка. Гадали на картах. Валі розказала, що батько меншої дитини знайшов собі іншу. Дочка, як це почула, просила мене подзвонити до нього. Хотіла спитати, коли він повернеться. Я не хотіла цього робити. Врешті погодилась. Чоловік відповів, що приїжджати не збирається, — розповідає 50-річна Ніна Гук, мати Валентини.
Сусіди говорять, це була не перша спроба Валентини скоїти самогубство.
— Родина в них проблемна. Матір у Валі — тиран. З дитинства її била. Та постійно в синяках ходила. Після школи виїхала в Черкаси. Там народила двох дітей і привезла додому. Це були хлопчик і дівчинка. Одне дитя померло влітку, інше восени того ж року. Валя ніде не працювала. В село повернулася за півроку до смерті. Знову з двійком діток. У них — різні батьки. Чоловіка, від якого Каринка, вигнала її матір. Балакають, через це Валя й повісилася. Любила його, — говорить 50-річна Валентина. Прізвища не називає. Працює на пошті в селі.
Діти Валентини зараз перебувають в Уманській районній лікарні. Волонтери збирають для них допомогу — підгузки, речі, іграшки, продути.
— Дівчинка ще дуже маленька — тільки спить і їсть. Її щодня навідує хрещений батько. Хлопчик не бачить, ходить із заплющеними очима. Плаче і проситься до мами. Медсестра розповідала, що він взяв її за руку і навпомацки зрозумів, що це не мама. Біля нього весь час санітарки. М'ячика і дзиґу купили, граються з ним. Бабуся має передати папери, щоб знати, яка в нього хвороба. Зробимо все можливе, щоб повернути хлопчику зір. Плануємо відправити його на лікування в Київ, — каже 44-річна Ольга Ситник, волонтер організації "До перемоги".
— Валентина Гук була зареєстрована в селі Танське, але тривалий час там не жила. На обліку соцслужб не стояла, — говорить 50-річна Олена Камінська, начальник служби у справах дітей Уманського району. — Отримувала допомогу на дітей. Перед смертю оформила декретні. Бабуся може взяти над онуками опіку. Але офіційної роботи не має. Коштів для проживання — теж. Будемо враховувати думку сільського голови, односельців.
— Дітям буде краще в дитбудинку, ніж з бабусею. Через недбале ставлення вже померли двоє старших онуків Ніни, — каже сільський голова Ігор Кифорук, 38 років.
Коментарі