— "Вікно життя" — спеціальний пункт, де жінки можуть анонімно залишити свою новонароджену дитину. Є при пологових будинках, лікарнях, монастирях, де цілодобово хтось присутній, — розповідає голова Всеукраїнського благодійного фонду "За гідність людини" Геня Самборська.
В Україні працюють десять "Вікон життя". По два — у Львові й Івано-Франківську. Є в Тернополі, Кіровограді, Рівному, Борисполі під Києвом, Вінниці, Снятині Івано-Франківської області.
— Дитину можна залишити в спеціальній ніші, — додає Самборська. — Жодне вікно не має відеокамер. Вони обладнані сигналізацією, яка спрацьовує через декілька хвилин. Жінка встигне відійти на певну відстань і її не помітять. Розшукувати не будуть.
Працівники установи зобов'язані викликати "швидку" та поліцію. Вони зафіксують, що дитину залишили, а не викрали. Потім немовля забирають у відділення для новонароджених. Надають необхідну допомогу. Оформлюють документи. Через певний час передають у будинок-інтернат.
"Жінки не готові до материнства"
— Рішення лишати дитину чи ні на 90 відсотків залежить від того, в якій атмосфері пройшло дитинство жінки, — говорить психолог 36-річна Людмила Москаленко. — Часто за матеріальними складнощами, розлученням жінки маскують власну неготовність бути мамою. Їм простіше сказати: покинула, бо життя довело.
Діти, яких жінка вже народила, не можуть розвинути материнських почуттів. Буває, виховує двох-трьох, більш-менш за ними доглядає, а потім без жалю позбувається новонародженого.
Після пологів через гормональні збої жінка може переживати депресію. У такому стані схильна приймати хибні, різкі рішення. Як правило, швидко їх переосмислює.
Каяття приходить із роками. Та жінки жалкують не про вчинок. Частіше думають про переваги, які отримали б, лишивши дитину. Є жінки, які приходять до віри в Бога. Переосмислюють своє життя, вчаться любити. Їх розкаяння можна вважати щирим.
2 
1
Коментарі