Зранку 20 травня у місті Красноармійськ на Донеччині двоє кілерів розстріляли шахтарів 46-річного Андрія Микитенка, 43-річного Олега Держивицького і 25-річного Дмитра Арсентьєва. Напали, коли ті під'їхали до гаража 43-річного В'ячеслава Масича, екс-заступника директора шахти.
У гірників стріляли з двох пістолетів: Макарова і Люгера. Загалом випустили щонайменше 24 кулі: 15 — у Микитенка, п'ять — у Держивицького, чотири — у Арсентьєва. Кожному зробили по кілька контрольних у голову. Втекли "Тойотою Авенсіс", яка належала Микитенку. Згодом автівку покинули у лісосмузі.
Міліціонери запевняють, що вбивць затримали. 23-річного Олексія Москвінова — вдома, він живе неподалік гаражного кооперативу. Його колишнього однокласника й ровесника Дмитра Кірієнка — у російському місті Воркута.
— Головний мотив — викрадення машини, — каже Олег Сюсяйло, 44 роки, прокурор Донецької області. — Того ранку вони йшли вздовж гаражів кооперативу "Південний", шукали дорогу машину. До гаража наблизилася "тойота". Нападники розстріляли власника, але туди під'їхала "волга" з двома іншими чоловіками. Довелося "прибрати" і їх. Автомобіль украли, але покинули, бо загрузли у лісосмузі.
— У підозрюваного знайшли цілий арсенал зброї, — говорить про Олексія Москвінова начальник донецької міліції Роман Романов, 44 роки. — Зокрема пістолет Макарова з глушником, пістолет-кулемет 1944 року випуску.
Усі загиблі працювали у шахтоуправлінні "Покровське" — одному з найбільших і найуспішніших вугледобувних підприємств країни. На ньому трудиться кожен третій житель Красноармійська.
Андрій Микитенко жив у місті Димитров.
— У него ни жены, ни детей, — розповідає Сергій Арсентьєв, брат загиблого Дмитра Арсентьєва. — Всю жизнь копил на эту "тойоту", носовым платочком ее протирал.
Олег Держивицький — із Красноармійська. Мав дружину і двох дітей, до пенсії залишилося допрацювати півтора року. Їздив "волгою".
Дмитро Арсентьєв родом із міста Іллінці Вінницької області. Із нареченою — однокласницею Вікторією приїхали до Красноармійська торік у січні. Роботу запропонував В'ячеслав Масич, родич Вікторії. Він працював заступником директора шахти. Дмитро отримував 7 тис. грн зарплати.
Зранку 20 травня у всіх трьох був вихідний. На світанку приїхали до гаража В'ячеслава Масича. Для Арсентьєва він — двоюрідний брат нареченої, Держивицькому — кум, Микитенкові — близький товариш. Планували їхати на город.
— Наших детей убили ни за что, охотились не за ними, — припускає 63-річний Віктор Держивицький, батько одного із загиблих. — На шахте Масич занимался оборудованием, был заместителем директора. За три дня до убийства сильно поскандалил с руководством. Его уволили. Он знал о всех темных делах на шахте. Может, его решили убрать, а наши погибли случайно? Мой Олег — простой работяга, горбатился круглосуточно. Про это убийство спросите лучше Байсарова (народний депутат від Партії регіонів Леонід Байсаров — співвласник шахтоуправління "Покровське". Його називають господарем Красноармійська. — "ГПУ").
Керівництво "Покровського" спочатку не визнавало, що загиблі були їхніми працівниками. Грошей на похорон не дало.
— Это что, первое убийство шахтеров? — розказує гірник на пенсії Олександр Ткаченко з міста Димитров. — Весной 2002-го расстреляли лидера профсоюза Николая Простакова. Он работал на шахте "Центральная". Руководство не любило его за дотошность. Он копал, откуда у директора дорогая иномарка, куда идет уголь, куда деваются деньги. Его предупредили раз, второй. Он собирал информацию, хотел выступить на профсоюзной конференции. Незадолго до нее не дошел с работы домой. Первым выстрелом с обреза убили, вторым — разнесли голову вдребезги.
— Замовне вбивство виключене, — говорить Віталій Поляк, начальник міліції Красноармійська. — Мотив — машина.
В'ячеслава Масича застати вдома не вдається. Кажуть, він планує виїхати з країни.
Квартира затриманого Дмитра Кірієнка опечатана.
— Лешу и Диму подставили, — вважає Марія Кірієнко, дружина Дмитра. Вона з сином зараз у Росії, з "ГПУ" спілкується по інтернету. — Дима не виноват, его назначили убийцей. В Россию мы не убегали. Отец Димы перенес два инфаркта, 31 мая у него была очередная операция. Я спешила познакомить сына с дедушкой. 20 мая в 6 утра Дима был дома. Сейчас муж в изоляторе в Воркуте. Российские милиционеры не верят, что он — убийца. Больше всего боюсь, что Диму выдадут Украине, там с него выбьют явку и убьют.
Інший підозрюваний Олексій Москвінов працює на копальні "Краснолиманська" у місті Родинське, раніше судимий не був. Сім'я відмовляється спілкуватися. Сусіди не вірять, що Олексій з однокласником розстріляли трьох людей заради машини вартістю $14 тис.
14 червня планував одружитися
У загиблого Дмитра Арсентьєва залишилися мати, двоє братів, сестра і наречена Вікторія. Вони зустрічалися зі школи.
— Дімка з Вікою поїхали у Красноармійськ торік, — розповідає мати Алла Арсентьєва. Живе у райцентрі Іллінці на Вінниччині. — На шахті Діма травмувався, але вертатися додому не хотів. Казав, там дружний колектив. Розказував, що заходить на шахту через церкву, за них усі там моляться. Дуже радів, коли його поставили бригадиром.
— Віка у Діми була першою любов'ю, і він у неї, — продовжує мати. — 14 червня вони збиралися зіграти весілля у Красноармійську, Діма назбирав грошей на подорож у Туреччину.
— Уже все заказано: ресторан, свадебные наряды, билеты родственникам, — додає брат загиблого Сергій Арсентьєв. — Дима пригласил на свадьбу и тех ребят, с которыми погиб. Но, как признался следователь, оказался не в том месте и не в то время.
2 
1
Коментарі
28