— Юля вибігла з дітьом, начала кричать "помогітє-помогітє". Кричала, шо дєвочка випала з кроватки. Дитьо таке махоньке, слабєньке, худєньке, — розповідає 51-річна Лариса Товпинець, секретар Щербанської сільської ради Роздільнянського району на Одещині. 25 вересня Юлія Войтенко, 24 роки, із сусіднього села Новосільці забила до смерті доньку 18-місячну Ганну.
— Сусід через дорогу почав робити іскуствєнне диханіє, — продовжує. — Дитя два рази вздохнуло — й усе. Мимо проїжджала машина з електриками РЕСу. Побачили, остановилися. Один остався, а другий поїхав за врачом.
— Когда мы приехали, ребёнок уже лежал мёртвый, — згадує 50-річна Олена Желізняк, лікар сімейної медицини зі Щербанки. — Пьяная мать сидела рядом, дёргала его, кричала. Та девочка была сильно побитая. Вся головка в синяках, шишках, кровоподтёки изо рта и носа, на спине синяки. Милиционеры нашли в доме окровавленный свитерок.
Юлія з на п'ять років старшим чоловіком Олексієм приїхали до Новосільців позаторік. Хату купив її батько. Виховували трьох дітей. Віолетті 9 років, Олександрові — 5, Валерію — 3. Юлія їх доглядала, чоловік працював будівельником в Одесі. 4 березня торік народила Ганну.
— У роддомі вияснилося, що Юля і Льоша больні на откриту форму туберкульозу, — продовжує секретар сільради. — Ми відправили їх в Одеський диспансер, трьох старших дітей — у районний притулок, найменшу — в Дом малютки. У дітей туберкульозу не було, їм просто укріплювали імунітет. У лютому всі вернулися додому, були під нашим наглядом. Виконували всі замєчанія. Юля взагалі адекватна, така говорлива. Сказали зробити ремонт — "харашо-харашо, тільки гроші появляться". Привели в порядок дві кімнати. Конєшно, дєток много, були й недостатки. Но в них там і машинка-автомат, і бойлер, й електроплита, і меблі є. Поставили пластікові вікна, хазяйство завели. Щас у них є полугодічна тьолочка, двоє поросят, козочка доїться, птіца якась ходить. Нормальні люди. Юля не якась там потєряна.
Старша донька Віолетта ходить до школи.
— Слєдоватєль питав у класного керівника, чи вона здогадувалася, що в сім'ї насіліє. Нєт, каже. Каждий день Віолєтка приходила жизнєрадосна, на уроках була активна. Руку тягнула, хотілось, шоб її питали, — каже Лариса Євгенівна. — І гроші в дитини каждий день були, по 25 гривень. Булочки купляла. Юля з чоловіком зібрали її в школу, купили книжки. Мати ходила на шкільні свята, на свято осені обшила Віолетті плаття листочками. Я в них двічі була, як вони були під присмотром. У машинці робила стірка, на вулиці три вірьовки з білизною висіли. Ідєальної чистоти, канєшно, нема. В коридорчику, кухоньці й на верандочці не мішало б поприбирать. Але нормально, на плиті варилася пшонна каша з молоком.
Останнім часом Юлія з чоловіком почали пити горілку.
— Від сусідів начали поступати скарги, бо діти ходили голодні. 16 вересня я написала на них доповідну, бо в найменшої, Ані, на личку, спинці та попці побачила синці. У день її смерті мала засідати опікунська рада. Не встигли.
Юлію арештували, їй загрожує до 10 років в'язниці. Старших дітей забрали до притулку. Розтин показав, що причиною смерті Ганни стала закрита черепно-мозкова травма.
— Я никогда в жизни не видела, чтоб Юля била Анечку, — дивується Ірина Крамер, подруга Юлії. — Она всех детей любила одинаково, все делила поровну. Максимум, могла в угол поставить, и то минут на 10.
2 
1
Коментарі