Учительку з лікувальної фізкультури Катерину Беницьку зі Львова суд зобов'язав виплатити 300 тис. грн родині загиблого учня 9-річного Остапа Баб'яка. 24 грудня 2014 року близько 13:00 він випав із вікна Львівської школи-інтернату №1.
Заклад спеціалізується на навчанні дітей із серцево-судинними захворюваннями. В день трагедії матір Остапа прийшла за ним раніше. Попросила в Катерини Беницької скоротити лікувальний урок для сина. Вчителька проводила його в класі на третьому поверсі.
— Після уроку мати не одразу його забрала. Зайшла до класу, де зібралися інші батьки, вчитель і вихователь — вирішували поточні питання. Остап мав почекати матір у коридорі. Але попросився ще посидіти в кабінеті з Беницькою. Згодом вчительці подзвонили, вона вийшла на 5 хвилин поговорити, закрила за собою двері. Коли повернулася, побачила пусту кімнату. Вікно було відчинене. Остап після падіння помер миттєво, — розповідає директор школи-інтернату 47-річний Орест Іваськів.
Будівля нашої школи — стара. Підвіконня розташовані на висоті 1,7 метра від підлоги. До віконних ручок — 2,5–2,8 метри. Щоб до них дістатися, Остап підсунув парту та стілець, — додає Іваськів. — Хлопчик навчався у нас два роки. Був гіперактивною дитиною. Вчителька намагалася не відпускати його від себе на перервах. Але йому завжди хотілося кудись побігти.
Родина хлопця звинуватила у смерті Остапа вчительку фізкультури. До школи та директора претензій не висували. Катерина Беницька звільнилася. Контакти з колишніми колегами не підтримує, змінила номер телефону. Класний керівник Остапа вчинила так само.
— Катерина працювала у нас три роки. Була нормальним учителем. Любила Остапа. Коли видавався вільний час — займалася з ним додатково. Але не мала права залишати дитину саму, — продовжує Орест Іваськів.
Родина Остапа не дає публічних коментарів. Батько хлопця раз на два-три місяці приходить у школу-інтернат.
— Мабуть, так він згадує сина. Заходить у клас, спілкується з дітьми. В них залишилася старша донька. Збирають документи на всиновлення ще однієї дитини.
Суд тривав близько трьох років. Заслухали майже 30 свідків. Це найскладніша справа за останні п'ять років, за словами судді Франківського районного суду Галини Мигаль.
— Тут багато нюансів, довелося проводити заміну прокурора, додатково допитувати свідків. Під час засідань мати хлопця була емоційна. Оголошували перерву й виносили попередження, — каже Галина Мигаль.
3 
1
Коментарі