Ексклюзиви
Вівторок, 14 листопада 2017 07:50

Убивцю семи людей випустили на волю

Автор: www.ye.ua
  Олександр Каверзін (на фото) входив до злочинного угруповання Ігоря Хмарука, що займалося грабежами й розбоями у Хмельницькій області. Під час затримання застрелив двох міліціонерів, скалічив ще двох
Олександр Каверзін (на фото) входив до злочинного угруповання Ігоря Хмарука, що займалося грабежами й розбоями у Хмельницькій області. Під час затримання застрелив двох міліціонерів, скалічив ще двох

6 листопада звільнили засудженого до довічного ув'язнення 44-річного Олександра Кавер­зіна. Відбував покарання у Вінницькій колонії №1. Останній час перебував у лікарні при Стрижавській виправній колонії, бо осліп.

У судовому вироку Каверзіна — понад 20 статей Кримінального кодексу. Слідчі довели сім убивств, зокрема трьох міліціонерів, розбої та грабежі.

— Це — класичний бандит 1990-х, жорстокий і цинічний. Родом із Кам'янця-Подільського, тримав у страху всю Хмельницьку область, — каже 43-річний Сергій Старенький, колишній голова Державної пенітенціарної служби України. — Його судили лише за доведені убивства. Епізодів значно більше, за інформацією оперативників.

Олександр Каверзін входив до угруповання Ігоря Хмарука, що займалося грабежами й розбоями. Улітку 1995-го зі спільниками ввірвався в будинок мешканця села Цибулівка Кам'янець-Подільського району. Мали автомати Калашникова, пістолети, тротилові шашки. Зв'язали господаря і чотирьох його товаришів. Кілька годин били, забрали коштовності, вимагали гроші. Бранці обіцяли віддати наступного дня $3 тис., однак нападників це не влаштувало. Одного з чоловіків убили на місці, решту — розстріляли біля річки. Тіла й авто зі ­зброєю втопили. Один потерпілий вижив.

Нападників затримали, однак Каверзін утік. Переховувався в Очакові на Миколаївщині під іншим прізвищем. Скоїв ще кілька розбоїв, убив міліціонера й опинився в Харкові.

— Там одружився із суддею, — продовжує Сергій Старенький. — Певний час під іншим прізвищем переховувався в російській Самарі. Згодом повернувся до Харкова, де отримав нове свідоцтво про народження, водійське посвідчення й паспорт на прізвище Шелаванов. 12 січня 2001 року його затримали. Вилучили мисливський карабін, три пістолети, глушник до зброї, ніж, набої та недороблене посвідчення працівника прокуратури. Під час затримання він застрелив двох міліціонерів, ще двох скалічив.

Суд над Каверзіним мав розпочатися 26 листопада 2001‑го. Його переносили кілька разів, бо ніхто не хотів бути адвокатом. Вирок — довічне ув'язнення — оголосили 13 листопада 2002-го. Каверзіна відправили в колонію Дніпропетровської області, потім перевели до Він­ницької.

— У тюрмі поводився зухвало. За час відбування покарання 16 разів порушував режим, — каже Старенький.

2012 року Олександр Каверзін виграв Європейський суд із прав людини — звинувачував працівників міліції у знущаннях і побоях, унаслідок чого осліп. Відсудив в України 40 тис. євро — це майже 1,24 млн грн. Гроші ­отримав.

Восени 2014-го Каверзін звер­нувся до спеціалізованої медичної комісії. Та підтвердила, що має сліпоту на обидва ока. Він попросив суд звільнити від покарання за станом здоров'я. Суд першої інстанції його не підтримав. Адже сліпота не заважає перебувати у в'язниці і не становить загрози для життя. Однак Апеляційний суд відпустив в'язня.

— Кримінальний кодекс передбачає звільнення за станом здоров'я, але там не йдеться про довічників, — зазначає Сергій Старенький. — До того ж втрати зору немає в списку хвороб, що є смертельними для в'язнів. Вінницький апеляційний суд виніс небезпечне рішення. Тепер до нього масово апелюватимуть в'язні.

Олександра Каверзіна може повернути до в'язниці Касаційний суд.

— Касаційну скаргу має подати прокуратура. Другий момент: про перегляд справи зобов'язані були повідомити всіх потерпілих. Щоб ті мали можливість бути присутніми на суді, якщо захочуть. Їх не інформували. Тому можуть подати власну касаційну скаргу й поновити право на участь у процесі.

Перші довічно засуджені з'явилися в Україні 1996 року. Тоді набрав чинності мораторій на смертну кару.

— Тепер вони подаватимуть прохання про помилування, — вважає Сергій Старенький. — Зараз мають на нього право після відбування 20 років покарання. При цьому вивчається поведінка в'язня — чи працює, чи став на шлях виправлення, чи займається самоосвітою. Звернення розглядає президент. Він може помилувати або замінити довічне покарання на 25-річне. Що автоматично означає звільнення, але вже умовно-дострокове. Помилувати можуть, коли хвороба є невиліковною — остання стадія раку, ­СНІДу чи туберкульоз.

1565 довічно засуджених перебувають у в'язницях України. З них — 22 жінки. Їх тримають у Качанівській виправній колонії біля Харкова

Порошенко помилував довічника Ігоря Назаренка

На початку листопада президент Петро Порошенко зменшив термін покарання для Ігоря Назаренка. Замість довічного ув'язнення той має відбути у тюрмі 25 років. Відсидів 22.

Назаренко перебуває у Вінницькій колонії №1. Засуджений за вбивство чоловіка в Криму і трьох міліціонерів. Від смертної кари його врятував мораторій.

— Мене тоді підставили, — каже Назаренко російською. — Експертиза підтвердила, що справа сфабрикована. Маю право оскаржити вирок. Але це не можна зробити, бо моя справа залишилась у Криму.

Зараз ви читаєте новину «Убивцю семи людей випустили на волю». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі