— Волнуюсь за маму. Ей трудно понять, что происходит. Однажды к ней приехали двое мужиков, ломились в дверь. Не открыла. Мне постоянно угрожают, — каже киянин 39-річний Ростислав Тихонов.
Він — ветеран АТО. Рік був на передовій. Служив артилеристом 30-ї окремої механізованої бригади. У березні 2016-го чоловіка демобілізували. Удома дізнався, що в його столичної двокімнатної квартири по вул. Глазунова, 4/17 — інший власник. Це — 41-річний Анатолій Остапенко, на якого також переоформлені батькове житло та третина материного.
— Батьки давно розлучені. Живуть окремо. Я мешкаю разом із татом. Ще одну квартиру здавали в оренду. Батько успадкував її від рідної тітки, — розповідає Ростислав Олександрович. — Перед моїм поверненням з АТО нашу з батьком квартиру пограбували. Винесли документи, медалі бабусі, цінні речі. Коли наводили там порядки, випадково зустрів товариша, який має доступ до Єдиного реєстру нерухомості. Попросив перевірити наше житло. З'ясувалося, що ми з батьком — безхатьки. Цю квартиру продали і заклали в іпотеку за 600 тисяч гривень.
Почав розбиратися. Виявилося, на підставі "липового" рішення Печерського райсуду нотаріус оформила документи купівлі-продажу на ім'я невідомого мені Анатолія Остапенка. За місяць не змогли потрапити у квартиру. Поки їздили у справах, там змінили замки. Викликали поліцію. У присутності правоохоронців зайшли до помешкання.
— Остапенко — аферист, років 18 відсидів за шахрайства, — продовжує Тихонов. — Як вийшов — втерся в довіру до батька. Ходив у гості. Я тоді був на війні. Перед моїм поверненням тато потрапив до реанімації з панкреатитом. За три дні до цього йому підсунули документи на квартиру. Видно, був чимось обпоєний чи обколений. Бо нечітко пам'ятає. Почеркознавча експертиза показала, що папери підписував у неадекватному стані. Остапенко заявив, що рятував моєму батькові життя. Мовляв, лікування було таким дорогим, що мусив продати житло. Для цього взяв потрібні документи.
З'ясували, що за один день нотаріус оформила шість документів на наше помешкання. Нібито батько викупив мою частку квартири за 750 тисяч гривень. Потім продав її Остапенку. За такою ж схемою "пішла" тітчина квартира. На мамину оформили генеральне доручення на незнайомого нам чоловіка. Той третину нерухомості віддарував тому ж Остапенку.
— Перед батьком шахрай вдавав турботливого друга, — додає чоловік. — Провідував у лікарні. Мені сказав, щоб не рипався. Все одно нічого не доб'юся й житло не поверну. Вимагає з'їхати. Інакше прийдуть його люди і виженуть силою.
Ростислав Тихонов звернувся до суду.
— За рік Остапенко з'явився на одне судове засідання. Спочатку говорив, що я йому продавав наркотики. Так познайомилися. Потім, що його змусили провернути аферу з нашим житлом. Зрештою визнав, що купівля-продаж була незаконною. Та Печерський райсуд Києва повернув мені право власності лише на половину квартири. Співвласником лишається Остапенко. Щодо інших помешкань питання не вирішене.
— Справа — виграшна, але може тягнутися роками. Коштує це недешево, — каже адвокат Антон Зубков, 41 рік.
— Щоб прискорити процес, варто провести додаткову психологічну експертизу батька. Довести, що на момент підписання документів він був у неадекватному стані. Вимагати відкриття окремого кримінального провадження на нотаріуса, яка переоформляла нерухомість.
1 
1
Коментарі