Опальний російсько-британський бізнесмен Борис Березовський закликав представників українського великого бізнесу підтримати на президентських виборах Віктора Ющенка. Про це повідомили вітчизняні засоби масової інформації. У зверненні до своїх українських колег він протиставив "хрестоматійного ліберала" іншим двом кандидатам — "кримінальнику-рецидивісту" та "безпринципному політиканові, що із комсомольським завзяттям прагне влади".
Публічна підтримка з боку скандально відомого російського олігарха навряд чи додасть балів чинному президентові. Однак із застереженнями щодо ризиків для великого бізнесу в разі перемоги принаймні одного з названих кандидатів цілком могли б погодитися 44-річний Костянтин Григоришин та Ігор Коломойський, 46 років.
Компанії "Фрунзе-Флора" Григоришина та "Нортіма" Коломойського наприкінці вересня брали участь у конкурсі з продажу Одеського припортового заводу. На торгах перемогла "Нортіма". Однак результати конкурсу скасував Фонд держмайна України через нібито "змову учасників". Більше того, українським претендентам на ОПЗ не повернули по 400 млн грн, які були перераховані до ФДМУ як конкурсна гарантія. Останній термін повернення минув 13 жовтня.
У відповідь на неодноразові звернення ошуканих учасників конкурсу виконувач обов"язків керівника ФДМУ Дмитро Парфененко, 45 років, відповідав, що платіжні доручення було передано до Державного казначейства. Це підтвердив і виконувач обов"язків міністра фінансів Ігор Уманський, 34 роки. Він заявив, що ФДМУ робив це тричі, але Держказначейство не приймало платіжних доручень нібито через неправильне їх оформлення. Складається враження, що у ФДМУ працюють бухгалтери-дилетанти, не здатні грамотно скласти простий типовий платіжний документ.
Можливо, хтось наївний цьому й повірить. Але для більшості аналітиків ринку стало очевидним, що проблема тут не в бухгалтерах. Вони схильні вважати, що цих грошей немає фізично — Кабмін міг кинути їх на латання численних дірок у бюджеті. Цього року ФДМУ виконав план надходжень від приватизації ледве на 10%. Головна приватизаційна надія року — ОПЗ, за іронією долі, так і не справдилася. Погані справи і з надходженнями до держбюджету від податків та зборів. Податки зібрано на кілька місяців наперед, однак аналіз офіційної інформації свідчить про недобір надходжень від Державної податкової адміністрації за 11 місяців цього року в сумі понад 7 млрд грн. А якщо проаналізувати інформацію неофіційну? Залучення додаткових надходжень шляхом випуску облігацій внутрішнього державного займу під неймовірні 28–29% річних видається, скоріше, жестом відчаю.
Одеський припортовий завод зазнає збитків, його робітники по кілька місяців працюють без зарплати
"Фрунзе-Флора" та "Нортіма" подали позови до Господарського суду міста Києва з вимогою до ФДМУ повернути кошти. Позовні заяви прийняли до розгляду, але судові засідання призначили на такі віддалені терміни, які лише допускають процесуальні норми. Позивачі були схильні вбачати в цьому певний вплив із боку Кабміну, однак 14 грудня суд без зайвих ускладнень задовольнив позов "Фрунзе-Флори". Засідання щодо "Нортіми" відбудеться 23 грудня, й жодних сюрпризів з цього приводу бути не повинно. Тепер Фонду держмайна треба буде повернути по 400 млн грн, але чи є в нього ці гроші?
Цікаво, що в історію про непрофесійних бухгалтерів ФДМУ повірили навіть судді Господарського суду Києва, які сприйняли ці розповіді як готовність Фонду виплатити кошти. Тому вони не вірять в подання апеляції з боку підлеглих Парфененка. Водночас суд не задовольнив іще один позов "Фрунзе-Флора" — стягнути з ФДМУ 3% річних за прострочення термінів повернення коштів та штрафні санкції у розмірі 3% річних за незаконне використання Кабінетом Міністрів неналежного йому майна у вигляді грошових засобів. Сума відносно невелика, але все одно це могло стати доволі сильним психологічним ударом по іміджу уряду.
Можна стверджувати, що ці судові рішення притягнуть до себе увагу громадськості, оскільки конкуренти 49-річної Юлії Тимошенко не пропустять слушної нагоди вказати на недоліки в роботі уряду. В даному разі говоритимуть про те, що незрозуміле скасування результатів конкурсу з продажу ОПЗ негативно позначилося на інвестиційній привабливості України. Зволікання з поверненням грошей його учасникам — це чудовий привід публічно поміркувати на тему бездарної бюджетної політики уряду. Волюнтаристське поводження з деякими представниками вітчизняного бізнесу — також аргументи для тих, хто говоритиме, що Юлія Володимирівна після своєї перемоги на президентських виборах розпочне грандіозну реприватизацію вже приватизованих гігантів української промисловості. Мовляв, інших способів наповнення бюджету цей нібито "проєвропейський" політик не знає.
За гучними скандалами навколо скасування цього конкурсу, судовою тяганиною з приводу повернення грошей і стягнення штрафних санкцій на задньому плані залишаться проблеми власне Одеського припортового заводу. За доволі жорсткими умовами приватизаційного конкурсу, його переможець мав узяти на себе масштабні інвестиційні й соціальні зобов"язання. Також він висловив готовність вкласти серйозні кошти в дотримання належного рівня екологічної безпеки підприємства. Тепер все це відкладається на непевний час.
А поки що завод скорочує виробництво, зазнає збитків, його робітники по кілька місяців працюють без зарплати й з острахом чекають можливого звільнення.
5 
1
Коментарі