У двох прокурорів знайшли 500 тисяч доларів

Першого заступника керівника слідчого управління Генпрокуратури 52-річного Володимира Шапакіна й заступника прокурора Київської області Олександра Корнійця, 43 роки, затримали в неділю за вимагання хабарів і кришування бізнесу. 7 липня Печерський райсуд Києва арештував їх на два місяці. Призначив 3,2 млн грн застави. Під арештом також посередник — бізнесмен 35-річний Валерій Гібаленко, через якого чиновники мали отримати гроші. Йому призначили таку ж суму застави.

На прокурорів поскаржилися бізнесмени з Київщини, які видобувають пісок. У них вилучили техніку. Щоб повернути її і розблокувати роботу, прокурори вимагали $150 тис.

Операцією керували заступник генпрокурора Давид Сакварелідзе, 35 років, та голова Служби безпеки 48-річний Василь Грицак. Бійці спецпідрозділу СБУ "Альфа" виламали двері в кабінетах прокурорів. Охорону поклали на підлогу. У Шапакіна й Корнійця під час обшуків на роботі та вдома знайшли близько $500 тис., коштовності та зброю.

3-поверховий дім Олександра Корнійця — із червоної цегли, вкритий синьою черепицею. Розташований у селі Софіївська Борщагівка під Києвом по вул. Жулянській, 78. На дорозі — свіжий асфальт, розмітки. Більшість будинків тут дво- і триповерхові, нові. Деякі подібні до палаців. Із високими металевими парканами й гербовими знаками на них.

Будинок прокурора розташований у кінці вулиці. Напроти нього — автомийка, станція тех­обслуговування автомобілів і меблева майстерня. Обабіч — особняки.

Двір на 12 сотках огороджений кованим парканом. На воротах фамільний герб — літера "К". Із вулиці видно тільки дах і балкон другого поверху. Він заставлений вазонами з рожевими й білими квітами. Решту маєтку затуляють берези і ялини. У шпарину воріт можна розгледіти зачинений гараж і вольєр для собаки.

На дзвінок ніхто не відчиняє. Поштарка під металеву скриньку запихає квитанцію за електрику. За годину її ніхто не забирає.

Біля сусіднього будинку стоїть вусань у картатій сорочці. Поряд — сірий "Ланос" із відчиненим вікном. Коли підходимо, чоловік тікає. З-за воріт обіцяє покликати охоронця.

— Бачив, як до Корнійця в неділю "маски-шоу" прибігали. "Альфівці" по-тихому, один за одним перескакували через забор. Акуратненько. Жодну гілочку на дереві не зламали, — розповідає чоловік у червоній футбол­ці. Закурює "Мальборо". Він — управляючий у сусідньому маєтку. — Два роки тому вони ремонт робили. Часто чую, як у дворі граються діти, пищать. Але з неділі тут нікого не бачив. Старша донька їздить на "Фольксваґені Жуку". У прокурора — чорний "Лексус".

Одна за одною курить ци­гарки.

— Розмовляв із ним раз — коли по вулиці тягнули інтернет, він дав 750 гривень на це. У нас не прийнято із сусідами товаришувати. Навіть не здоровкаємося. Даже не знав, хто він — Саша та й Саша. Аж поки в інтернеті не прочитав. Скільки там у них найшли? 500 тисяч доларів? 250 забере СБУ, 250 — Генпрокуратура. Та й відпустять.

Вобщє, на нашій вулиці непрості люди живуть, — про­довжує. — Останнім часом почастішали кражі. Два тижні тому за кілька будинків від нас машину з двору угнали. Міліція приїжджала, — викидає на дорогу недопалок.

Обходимо будинок з іншого боку. Ділянка Корнійця виступає в поле. Огороджена бетонним парканом. Є ще одні металеві ворота. За ними валяються дошки, коробки.

— У них батько суворий, тримав всіх у тонусі. Але без криків чи погроз — просто його всі слухаються, — розповідає друг родини Корнійців. Просить не вказувати його ім'я.

— Будинок великий, обставлено зі смаком. Менші діти мають свої кімнати. У дворі — альтанка з мангалом, газон. У кінці невеликий городик — жінка садить помідори й огірки. Ніколи не чув, щоб вони потрапляли в якісь скандали. Коли був у них в гостях — на столах не було ні червоної ікри, ні ще чогось дорогого. Але часто родиною відпочивали в Об'єднаних Арабських Еміратах, Європі.

Володимир Шапакін спершу був прописаний на вул. Командарма Камєнєва, 8. Це адреса військової прокуратури Київського гарнізону. Вхід за перепустками. Житлових будинків немає.

— Нічого дивного, що Шапакін прописувався на роботі. Усі тут так роблять, щоб квартиру отримати, — каже охоронець у камуфляжі й бронежилеті.

У багатоповерхівці на вул. Котельникова, 11, Володимирові Шапакіну належить трикімнатна квартира. Тут мешкають його син із дівчиною. Поряд — податкова Святошинського району столиці, 5-та міська лікарня.

15-поверховий дім зведений на початку 2000-х. Більшість мешканців отримали квартири від заводу "Червоний екскаватор". Також живуть державні службовці різних відомств. Помешкання Шапакіних — на сьомому поверсі. З дерев'яним балконом і кондиціонером. Їх на будинок — два.

За вхідними дверима у під'їзд сидить консьєрж­ка. На потертому столі — журнал відвіду­вачів. За спиною жінки — вкритий червоною ковдрою диван. На ньому плюшевий ведмедик. На стіні — скручений у кільце пожежний рукав.

— Силовики сюди не приходили. Гості не часто в Шапакіних бувають. Минулого тижня на годину заходила якась жінка. Син їздить на білому "Фольксваґені Пассаті", — каже консьєржка.

— Хорошие люди. Вовремя платят за стоянку, за наши услуги. Вот недавно с отдыха вернулись, загорелые такие, счастливые. Их девушка котиков любит. Бродячего с перебитой ножкой где-то нашла, лечила. Ничем особенным от соседей не отличаются. В нашем доме живут в основном судьи, люди из прокуратуры, иностранцы снимают квартиры, — додає консьєрж.

Під'їзд поділений на дві секції. Має два ліфти — для правого й лівого крила. На поверсі — три квартири. Дзвонимо у двері помешкання Шапакіна-молодшого. Їх одразу відчиняє засмаглий чоловік у темно-синіх плавках. Розмовляє по телефону.

— Подождите, — причиняє їх. — Папа, тут уже журналисты ко мне пришли, — чути з середини.

— Владимир Владимирович Шапакин — мой отец. Живет с нами. Но я ничего говорить не буду, — гримає дверима.

— Он никогда не афишировал, что прокурор. Одевался и вел себя скромно. Поначалу Владимир Владимирович жил с сыном. У меня сложилось впечатление, что они с женой в разводе. Она навещала их время от времени. Иногда платила за наши услуги и расписывалась в журнале. Потом мальчик поступил в милицейскую школу. Года два Владимир Владимирович с сыном не живет. Где работает младший, не знаю. В форме не ходит. Но домой часто возвращается поздно. Живет с девушкой, детей нет. Отец регулярно приходил к детям. Вчера вот мать приезжала, — каже Світлана Степанівна, консьєржка на вул. Котельникова, 11.

У середу ввечері обох прокурорів випустили під заставу, повідомив перший віце-спікер парламенту Андрій Парубій. Генпрокуратура цього не підтвердила.

65 діамантів, розкладених у 35 пакетів, знайшли під час обшуку в будинку заступника прокурора Київської області Олександра Корнійця. Також вилучили кілька десятків золотих хрестиків. На суді його донька Анастасія заявила, що камінці — з цир­конію, а золото — це фамільні коштовності бабусі.

Був водієм Шокіна

Олександр Корнієць — киянин, 1993-го після армії влаштувався водієм у столичну прокуратуру. У правоохоронних колах кажуть, що був водієм нинішнього генпрокурора Віктора Шокіна. Заочно навчається у Харківській юридичній академії.

Очолював відділи у столичній прокуратурі. З 2009 року — начальник відділу по нагляду за боротьбою з організованою злочинністю і корупцією. Заступник прокурора Київщини — із жовтня 2014-го.

Дружина Світлана закінчила юридичний факультет Київського університету ім. Тараса Шевченка. Працювала старшим прокурором у столичній прокуратурі.

Мають дітей — Анастасію, Микиту, Карину, Єлизавету.

26-річна Анастасія торік закінчила Лондонський університет королеви Марії.

×