— Должны освободить помещение. Оно принадлежит церкви. Больше там оставаться не разрешают. Куда податься с детьми — не представляю, — говорить 51-річна Анжеліка Псарьова, керівник дитячого реабілітаційного центру "Прометей" у Запоріжжі.
У центрі займаються соціалізацією і розвитком дітей із затримкою розвитку, аутизмом, ДЦП, синдромом Дауна. Заклад працює з 2010 року, його відвідують 86 вихованців. Із них 56 — аутисти, 32 дитини ходять до загальноосвітньої школи.
— Після занять у нас діти легко звикають до школи. Спілкуються з однолітками, танцюють. Краще сприймають інформацію, яку дає вчитель. Центр існує за благодійні кошти, з бюджету грошей не просимо. Батьки щомісяця вносять по 700 гривень у фонд організації "Право на життя дітей з обмеженими можливостями". Маємо спонсорів із Канади. Цього достатньо для утримання "Прометея". А для оренди приміщення — ні, — каже Анжеліка Віталіївна.
Спочатку "Прометей" орендував квартиру. Бажаючих його відвідувати більшало. 2015-го архієпископ Григорій запропонував закладу двоповерхову будівлю з двома садами.
— Цю споруду отцю Григорію подарував механічний завод. Вона була занедбана. Архієпископ знайшов людей, які відновили перший поверх. Сам жив у двох невеличких кімнатах. Решту — 350 "квадратів" — віддав нам, — розповідає жінка. — На три роки уклали договір про безкоштовне користування. Платили тільки за комунальні послуги. У листопаді 2016-го отець Григорій помер. Згідно з договором, ще рік маємо право перебувати в приміщеннях. Але новий голова єпархії єпископ Фотій проти.
20 липня будівлю визнали аварійною.
— Дах не тече, як зазначено в акті комісії. Стеля на першому поверсі суха та чиста. Другий поверх без ремонту, але на аварійність нічого не вказує. У мерії запропонували нам кілька комунальних будівель. Всі вони — без вікон чи комунікацій. Потребують дорогого тривалого ремонту, — каже Анжеліка Псарьова.
— Після призначення головою єпархії дізнався, що з власності церкви незаконно забрали частину будівлі. У березні 2015 року подали судовий позов. Церкву визнали єдиним законним власником приміщення, — говорить єпископ Запорізький і Мелітопольський Української православної церкви Київського патріархату 37-річний Фотій. — Коли отримали ключі, з'ясувалося, що споруда в аварійному стані. Можуть впасти міжповерхові перекриття, є тріщини в несучих стінах.
Направили лист до реабілітаційного центру. Пояснили, що не можемо дозволити їм перебувати в такій будівлі. Мали вибратися до 31 липня. На правах власників замінили замки. Працівники "Прометея" викликали поліцейських. Вони встановили: ми діємо законно. На прохання центру продовжили термін їхнього перебування ще на два тижні — під їхню відповідальність у разі нещасного випадку.
У приміщенні планують зробити капітальний ремонт. Там облаштують адміністрацію Запорізької єпархії.
— Розвиток Київського патріархату в Запоріжжі неможливий без адмінбудівлі. У комерційних цілях використовувати її не будемо. Раніше тут теж було єпархіальне управління, жив архієрей, — додає священик. — "Прометей" прикривається ім'ям отця Григорія, але йому ця будівля не належала. Незаконною утримувачкою була його онука. Вона й уклала договір із центром. Діяла неправомірно, тому угоду визнали недійсною.
Альтернативи центру Анжеліки Псарьової в Запоріжжі немає.
— Моему сыну 4 года. У него проблемы с развитием. В обычный садик ходить не может, требует специального ухода. Не каждый воспитатель понимает таких детей, и соответственно, не каждый хочет с ними работать. С 2015-го мы ходим в "Прометей", — розповідає мати одного з вихованців центру 40-річна Наталія Зуй. — За півроку занять помітила зміни. Діма почав їсти тверду їжу, до того вживав лише потовчену. Перестав ігнорувати інших дітей, хоче з ними гратися. Вже говорить невеликими реченнями. Вивчив фігури і цифри. Раніше цікавився тільки музикою, тепер дивиться мультики та називає персонажів. Якщо центр закриють, муситиму звільнятися з роботи і доглядати сина вдома.
— Я и другие родители не потянем реконструкцию зданий, которые предлагает власть. Можем сделать косметический ремонт — убрать, вымыть. На большее денег нет, — каже Наталія, 31 рік, матір іншого вихованця. Прізвище просить не вказувати.
4 
35413
Коментарі