Трикімнатну квартиру конфіскували через 2,5 тисячі доларів боргу

 

Восьмий рік родина Артемових з міста Умань Черкаської області винаймає житло. Їхню трикімнатку конфіскували через борг у $2,5 тис.

— У нас квартира була в центрі, імпортні меблі, коври, — зітхає 83-річна Інна Артемова. — Була ще дача, машина, гараж. А на старості ходимо, як злидні.

Інна Олександрівна працювала директором кафе, магазинів, Василь Антонович — в Ощадбанку. Виховали двох синів. Обидва померли.

— Пенсії не хватає ні на що, — каже Інна Артемова. — Ще з 1990-х ми займалися бізнесом. Мали продуктову ятку на ринку, їздили по селах. Але то не дуже вигідно.

2002 року подружжя орендувало кафе "Олімпійське" неподалік ринку.

— Треба було зробити ремонт, купити обладнання, — продовжує Інна Артемова. — Грошей не вистачало, а банк кредиту не давав. Я позичила 1,5 тисячі доларів у знайомої Наталії Довгошиї. Платила їй ті самі відсотки, що і в банку. Ще на тисячу доларів узяли товару в борг. Я написала Наташі розписку на квартиру, щоб не сумнівалася.

— Ми ні від кого не ховалися, — додає 85-річний Василь Антонович. — Усе було на виду.

Кафе не приносило бажаних прибутків. Віддати борги Артемови не могли, платили лише відсотки. Позичальники поскаржилися до суду.

— У принципі ми могли щось продати і розрахуватися. Але ні про суди, ні про торги не знали, — згадує Василь Артемов. — Але їм треба була тільки наша квартира. Склали акт, що вона порожня, підробили підписи. Оцінили її у 41 тисячу гривень, хоч тоді вона стояла 15–20 тисяч доларів, і продали.

22 березня 2003 року виконавці виселили родину.

— Я був удома сам, як увірвалися кілька чоловік, — згадує Василь Артемов. — Два дні грузили наші речі, а написали, що нічого не було.

Рішення суду Артемови оскаржували. Судові розгляди досі тривають. Однак вселитися у квартиру їм не дають.

— Ніхто не думав, що ми так довго будемо судитися і виживемо.

Суд довів, що державний виконавець Тетяна Поліщук підробила підписи Артемових. У квітні 2011-го вона отримала три роки в'язниці. Вирок оскаржила.

— Не розумію, за що мене судять, — говорить 55-річна Тетяна Поліщук. — Вони не повертали борг у зазначений термін, тому було рішення суду на заставну квартиру. Двічі призначали публічні торги. Про все Артемова знала. Є чотири її підписи. Нічого я не підробляла. Кажуть, що мають земельні ділянки, машину. Але ми робили запити і нам прийшли відповіді з ДАІ, банків, БТІ, що ніякого рухомого майна в них не було. Майно в квартирі — неліквідне — меблі, постіль, посуд. Воно не покрило би борги.

×