У N268 "ГПУ" розповідала про покоївку столичного готелю "Оберіг" 18-річну Тетяну Вороніну, яку 5 липня 2006-го облив кислотою залицяльник Владислав Ващук, 29 років. Чоловік дотепер на свободі. Щодня телефонує своїй жертві.
Тетяна лежить у Київському центрі пластичної хірургії. Сусідки по палаті — Марина, 16 років, та 27-річна Вікторія — лікують опіки. У кімнаті є телевізор. На тумбочці — банани, апельсини, сушені кальмари.
Вороніна майже не рухається. Над правою груддю в її тіло вшили силіконовий балон. Накачуючи в нього повітря, лікарі розтягують шкіру, аби потім переносити її на вражені кислотою місця.
Піднятися дівчині допомагають медсестра та 38-річна мати Наталія. Лікар дозволяє побути в палаті декілька хвилин. Залишатися на довше можна лише рідним.
— Я не можу більше терпіти, — плаче Тетяна, підводячись із ліжка. — Щодня Влад телефонує на мобільний, — показує новий телефон "LG". — Розказує, що бачив маму з сестрою на оптовому ринку неподалік залізничного вокзалу. Вони дійсно там були. Каже, що хоче мене забрати, відвезти кудись. Для цього грає в лотерею, щоб зірвати джек-пот. Просить народити йому двох хлопчиків, одного назве Кирилом. На Новий рік подзвонив і сказав: "Я зараз тебе бачу". Мені страшно навіть згадувати.
Тетяна читає вголос СМС-ку, яку прислав Ващук минулого понеділка — "Не сердись, просто я больненький, мабуть, а на больненьких недоцільно сердитись".
— Влад мене дістав, я боюся виходити на вулицю, — продовжує. — Він же може залізти через балкон, стояти під дверима. Одного разу приходив до нашого будинку і кидав у шибку помідором. Викликав мене на зустріч. Потім сказав: "Ти залишишся уродіною назавжди, бо ти не любиш мене".
Владислав Ващук виріс у Василькові під Києвом. Після закінчення школи переїхав до села Оленівка, неподалік Кіровограда. Почав жити з Вікторією Занідою. Жінка виховувала доньку Оксану. Від Владислава народила ще трьох дітей. Усі дівчата.
Селяни з Оленівки розповідають, що Ващук збив машиною односельчанина. Відсидів декілька років. Коли повернувся, дружина жила вже з іншим, а дітей доглядала бабуся Валентина Заніда. За кілька місяців Вікторію знайшли повішеною. Невідомо, чому вона пішла з життя. Після трагедії Ващук кілька разів провідував доньок, потім зник. Подейкували, подався на заробітки до Києва. У Василькові живуть його мати й сестра.
11 травня 2004 року друзі познайомили Владислава з Тетяною Вороніною. Зустрічалися близько двох місяців. Чоловік носив дівчині цукерки, подарував дві мобілки, допомагав батькам по господарству. Тетяна зрозуміла, що не кохає Влада, й вирішила розірвати стосунки. Однак той продовжував ходити до Вороніної. Пропонував одружитися.
В її тіло вшили силіконовий балон
Якось прочитав у газеті про хлопця, який облив кохану кислотою, аби та стала потворною й погодилася вийти за нього. Наступного дня Владислав учинив те саме з Вороніною. Це сталося біля її будинку в селі Данилівка Васильківського району.
Мати Тетяни благала міліціонерів спіймати Влада. Знайшла його фотографії, розповіла, де той буває. За кілька тижнів до лікарні прийшов дільничний Данилівки й попросив дівчину написати заяву. Ще за півтора місяця Васильківський райвідділ порушив справу проти Ващука.
Тим часом трагедією Вороніних перейнялися сотні сторонніх людей. Колеги Тетяниних батьків почали збирати гроші на лікування. Після публікації в "ГПУ" та серії телесюжетів на рахунок Вороніних надійшло кілька тисяч гривень благодійних внесків.
Знайомі Тетяни розповідають, що бачили Влада у місті. Вона переконана, що Ващук працює в Києві на будівництві. Каже, коли розмовляє з ним по телефону, у трубці чує гуркіт техніки. Подруга Вороніної 19-річна Ганна Борткевич бачила Ващука у Вишневому під Києвом.
— Он стоял на перроне железнодорожного вокзала, — розповідає. — Я его узнала, но не подошла. У меня вообще паника тогда началась. Оказалось, он живет где-то рядом. Потом мне Таня казала, что Влад передавал мне привет.
Справу Ващука веде оперуповноважена Алла Круць. Від телефонної розмови вона відмовилася, а очна зустріч зірвалася через терміновий від"їзд слідчої. З кореспондентом "ГПУ" говорив 38-річний начальник Васильківського відділу міліції Сергій Семікоп.
— Проводимо комплекс заходів, спрямованих на затримання підозрюваного, — каже підполковник. — Більше нічого казати не буду, бо це таємниця слідства.
— Чому фото підозрюваного не висить на дошці розшукуваних?
— Ми не можемо назвати людину винною, якщо суд не визнав цього.
— Батькам Тетяни обіцяли поставити телефон Владислава на прослуховування. Чи зроблено це?
— Откуда вы это знаете? За разглашение секретной информации можна сесть в тюрьму.
"ГПУ" спробувала зателефонувати Ващукові. Однак той вмикає мобілку лише тоді, коли телефонує Тетяні.
— Я хочу найти цього ірода, — плаче мати дівчини. — Хтозна-що в нього на умі. Ващук — ненормальний. Скоро доньку виписують, і ми поїдемо додому. Нам набридло жити й постійно боятися.
Рахунок для внесків на лікування Тетяни Вороніної
Васильківська філія АППБ "Аваль"
МФО 321994
ЄДРПОУ 20611013
р/р 29092130
Призначення платежу: для зарахування на поточний рахунок 2620852993590
2 
1
Коментарі