Ексклюзиви
вівторок, 20 вересня 2011 05:00

"Дивлюся на голодну жінку і розумію: нічим помогти не можу"

Автор: Фото: Ірина ЗДЖАНСЬКА
  Павло Батура з райцентру Перемишляни Львівщини щодня їздить до Львова. З колегами чергують біля офісу компанії ”Комфортбуд-1”. Підприємство винне кожному щонайменше 15 тисяч гривень зарплати
Павло Батура з райцентру Перемишляни Львівщини щодня їздить до Львова. З колегами чергують біля офісу компанії ”Комфортбуд-1”. Підприємство винне кожному щонайменше 15 тисяч гривень зарплати

— Кожен день мушу їздити в офіс добиватися зарплати. На дорогу гроші позичаю. В один бік 11 гривень. А ще ж хоч хліба треба купити. На більше грошей нема. Син уже місяць без памперсів. Говорив із начальником, пояснював, шо жінка не працює, мала дитина. Він тричі капнув по 500 гривень, яких хватило на комунальні послуги, — каже 27-річний Павло Батура з райцентру Перемишляни на Львівщині.

Зранку 12 вересня він і його 50 колег збираються біля офісу компанії "Комфортбуд-1" на вул. Зеленій, 186 у Львові. Серед них водії, мулярі, бетонярі, арматурники, екскаваторники. На роботу не хочуть виходити, доки їм не віддадуть зарплати. Компанія винна кожному від 15 тис. грн.

— У мене чотири кредити, — говорить Павло. — Щомісяця маю погашати по 1600 гривень. Не думайте, ніяких машин і квартир не брав. У моєї жінки в січні, як була вагітна, виявили кісту. Треба було грошей на операцію. Кісту так і не вирізали, бо почалися роди. Син народився на шостий місяць. А тут ше батько захворів, воду мав у легенях. Купа грошей пішла на лікування. Помер.

Павло Батура працює муляром. Живе з дружиною, сином і родичами у трикімнатній квартирі на вул. Галицькій у Перемишлянах. Їм відвели одну кімнату. У другій живе Павлова теща із шурином, у третій — сестра дружини з чоловіком і двома дітьми-дошкільнятами.

— Родичі чим могли, тим уже допомогли. Як далі жити — не знаю. Хоч головою об стінку бийся. Знаєте, приходжу додому, дивлюся на голодну жінку і розумію: нічим помогти не можу. Обідно як. Бо ж я не сидів без роботи, а пахав як віл.

Будівельна компанія "Комфортбуд-1" у Львові працює шість років. Займається проектуванням, будівництвом і реконструкцією. Має 789 працівників. Із кожним підписаний безстроковий договір.

— "Комфортбуд-1" не приховує, що існує заборгованість зарплат за два-три місяці. До 3 мільйонів гривень. Мені теж затримують, але розумію ситуацію. Нам заборгували понад 40 мільйонів чотири крупні замовники. Зараз із ними судимося. Скільки триватиме суд — невідомо. Але від імені керівництва запевняю, що компанія розрахується з працівниками повністю. Це може статися протягом півгодини, як тільки прийде надходження хоча б від одного з боржників, — запевняє 39-річний Олексій Романенко, начальник юридичного відділу "Комфортбуду-1".

Зараз ви читаєте новину «"Дивлюся на голодну жінку і розумію: нічим помогти не можу"». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі

Голосів: 1
Голосування Як ви облаштовуєте побут в умовах відімкнення електроенергії
  • Придбали додаткове обладнання для оселі задля енергонезалежності
  • Добираємо устаткування та готуємося до купівлі
  • Не маємо коштів на таке, ці прилади надто дорогі
  • Маємо ліхтарі та павербанки для заряджання ґаджетів, нас це влаштовує
  • Певні, що незручності тимчасові і незабаром уряд вирішить проблему браку електроенергії
  • Наша оселя зі світлом, бо ми на одній лінії з об'єктом критичної інфраструктури
  • Ваш варіант
Переглянути