Вівторок, 01 листопада 2011 00:15

"Скажіть спасіба, що матку лишили. Могли б вирізати з дитиною"

Автор: Фото: Поліна РОМАНОВА
  Роман Підлубний (ліворуч) з дружиною Надією і тещею Ганною сидять у хаті в селі Томашпіль Хмільницького району Вінницької області. Вони втратили первістка
Роман Підлубний (ліворуч) з дружиною Надією і тещею Ганною сидять у хаті в селі Томашпіль Хмільницького району Вінницької області. Вони втратили первістка

Подружжя 18-річна Надія та 20-річний Роман Підлубні із села Томашпіль Хмільницького району Вінниччини вимагають покарати лікарів райлікарні. Упевнені, що через них померла донька Софія.

— Надя лежала в больниці ще з 4 жовтня. Повезли, бо вже тиждень переношувала, — розповідає 39-річна Ганна Миронюк, матір Надії.

Миронюки живуть із дочкою Надією та зятем Романом. Ті співмешкають чотири роки, у шлюбі — рік. Роман — сирота, підробляє будівельником.

— У ніч на 7 жовтня в мене відійшли води, — каже Надія. — Я гукнула, але ніхто не прийшов. Тоді руками обхопила живіт і вийшла на коридор. 5 минут кликала, доки дві медсестри відізвалися. Повели в душ митися. Але вода була холодна. Медсестра принесла в черпаку трохи теплої. Я пожалілася на біль. А вони: "То нічого, це природно". І кинули.

— Я цілу ніч чуствувала якусь тривогу, — каже її матір. — Прибігла до роддому, щоб бути з Надьою. Просила завідувачку Оксану Шемету робити їй кесарево, бо в Наді вузький таз. Але Оксана Василівна мене випхала, назвала нахальною. Санітарка додала: "Шо ти хоч проблєм? Завідуюча тоже отдихнути хоче".

Ганні Миколаївні дозволили бути присутньою при пологах.

— Надя до обіду вже тєряла сознаніє. Я її водою бризкаю, підмивала. Медсестри клізми їй не зробили. Тримала Наді ноги. Бачу: у проході появилася головка з чорними косами. А врачі кажуть: сідай на м'яч і стрибай. Надя сіла, не помагає. Потом принесли стуло, сказали сідати і дутися, — продовжує Ганна Миронюк.

— Акушерка Ліна Борисівна встромила мені туди руки, побаблялася, але я вже не чула болі. У палату позаходили якісь чужі люди, попідпирали голови об стіл і заглядають. А як чоловік хтів зайти, то не пустили, — згадує Надя. — А тоді чую, хтось кричить над головою, щоб мені стуляли ноги. Ліна Борисівна послухала: "Бігом її в операційну!". Уже як проснулася з наркозу, побачила коло себе маму з чоловіком. Плакали. Я всьо поняла. Зайшов врач. Випросила, щоб Софійку принесли. Узяла її мертву на руки і двічі поцілувала, — голосить Надя. У кімнату заходить чоловік Роман. Обіймає дружину, просить не плакати.

Новонароджена мертва дівчинка мала вагу 3,5 кг, зріст 54 см. Тільце було синє.

— Оксана Шемета сказала: "Вибачте". Потом підійшов анестезіолог: "Ми вам сочуствуєм, але треба заплатити за операцію 3800 гривень", — говорить Роман Підлубний. — Завідуюча сказала: "Скажіть спасіба, що ми вашій жінці матку лишили. Могли б вирізати з дитиною. Чого ви хапаєтеся за цю дитину? Ше родите". Заключення про смерть дали без печаті та підпису. Написали "Асфіксія плоду". Ми написали заяву в міліцію.

Із початку року це вже четверта загибель немовляти в пологовому відділенні Хмільницької райлікарні.

— Ми зробили все, щоб спасти дитину.  Патологія була невідворотною. Дитина задушилася пуповиною, — розводить руками акушерка Ліна Волосенко.

Головлікар і завідувачка пологового відділення у відпустках.

Зараз ви читаєте новину «"Скажіть спасіба, що матку лишили. Могли б вирізати з дитиною"». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

10

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі