Мати трьох дітей 28-річна Світлана Зайцева із Макіївки Донецької області померла від туберкульозу 3 квітня 2006 року. Недугу вона підхопила у тюремній камері, куди її ув"язнили за чужий злочин. Старший син Світлани, 10-річний Женя, також хворіє сухотами — заразився від матері.
— Свєточка пішла в магазин, бачить — тіло мертве, а навколо міліція, — згадує вересень 2000-го мати Світлани 46-річна Тетяна Бережна. — Її запитали: "Знаєш його?". Вона відповіла, що вчилися в паралельних класах.
Убитим був житель Макіївки Андрій Вторников. Як з"ясувалося згодом, чоловіка задушили безпритульні, яких він перед тим пригостив випивкою. Спокусилися на його старий радіоприймач і кишенькові гроші.
Тетяна Бережна на момент арешту доньки жила в Росії. Зять її сидів за наркотики. Із родичів у місті були тільки бабуся з дідусем — Тетянині батьки. Наступного дня після вбивства Вторникова Світлану викликали до райвідділу свідчити у справі. Після цього вона безслідно зникла.
— Через тиждень її в наручниках привели додому переодягнутися, — розповідає Бережна. — Родичам Свєта нічого не розповідала. Як потім виявилося, її попередили, що від того буде тільки гірше. Мені ніхто не повідомив, що буде суд. Баба Дуся приховала від мене дату.
Тетяна Бережна — інвалід ІІ групи. 76-річна Євдокія Оболенських боялася, що в доньки не витримає хворе серце.
— Мені тільки потім сказали, що Свєта зізналася у вбивстві Вторникова, — розповідає Тетяна.
За версією слідства, Зайцева випивала із Вторниковим на газоні навпроти макіївського кінотеатру. Той почав чіплятися, а їй це не сподобалося. От вона й ударила його уламком шлакоблоку, який валявся неподалік. Потім 22-річна жінка начебто накинула на шию жертві шнурівку і взялася душити, після чого ще й била його ногами.
Минув майже рік, перш ніж матері дозволили побачитися зі Світланою в слідчому ізоляторі N5. Тетяна Бережна не впізнала доньки, яка на той момент вже захворіла на туберкульоз.
— Свєта раніше була "пишечкою", — каже Бережна. — А тут сиділа вся синюшна, й не випускала із рук хустинки — боялася заразити мене.
Потім Світлана розповіла, як підхопила сухоти в камері СІЗО.
— Там була страшенна давка і постійно хтось кашляв, — переповідає слова доньки Тетяна. — Світлана могла померти в зоні, і все було б шито-крито.
Але через півтора року після вбивства Вторникова за підозрою у іншому злочині затримали двох безпритульних. При обшуку в їхньому бараку знайшли радіоприймач убитого. Засуджена за те саме Зайцева на той момент перебувала в Івано-Франківській тубзоні. Її звільнили, кримінальну справу проти неї закрили за відсутністю складу злочину. Але жінка була вже сильно хворою.
— Додому Свєта повернулася, як в"язень Бухенвальда, харкала кров"ю! — згадує мати. — Розповіла, чому взяла на себе чужий гріх: її били до посиніння по пальцях, погрожували вбити, забрати дітей.
Після звільнення недуга на якийсь час відступила. Світлана почала зустрічатися з чоловіком і через рік народила ще одну дитину.
— Їй у жіночій консультації сказали, що це допоможе поправитися, — пояснює мати.
У виписці з історії хвороби Світлани значиться: "туберкульоз обох легенів, набутий у місцях позбавлення волі". Зараз Ворошиловський райсуд Донецька слухає чотири справи про відшкодування моральних збитків, спричинених смертю матері трьох дітей — від імені Тетяни Бережної та її внуків.
Позови на загальну суму 3,75 млн грн. Відповідачі — Головне управління Держказначейства в Донецькій області і прокуратура області. Безпосередніх винуватців того, що трапилося із макіївською родиною, до суду так і не притягнули.
30 січня суд мав винести вирок. Але обласна прокуратура раптом спробувала довести, що до в"язниці Світлана потрапила вже із сухотами.
— Прокуратура виявила, що Зайцева, коли поступала в слідчий ізолятор N5, пройшла флюорограму, яка показала затемнення в легені, — заявила представник прокуратури Вікторія Конакова.
Через тиждень її в наручниках привели додому переодягнутися
Однак нікому з родичів Зайцевої флюорограму не показали.
Євдокія Оболенських тривожиться за здоров"я доньки.
— Такий суд і здоровий не кожен витримає, — каже вона. — А Тетяні свого часу навіть народжувати забороняли через серце. Вона ж ризикнула і народила. Свєта в неї була одна.
Женя й Аня Зайцеви зараз навчаються і лікуються у Слов"яногірській протитуберкульозній школі-інтернаті. Їхня молодша сестра Таня — у Докучаєвському санаторії. На канікули їх забирають до Макіївки.
— Перед смертю Свєта більше року жила ізольовано від світу, — говорить Тетяна Бережна. — З дітьми їй бачитися було зась. За тиждень до смерті вона вмовила мене привести дітей. Попросила сфотографувати себе і сказала, щоб я добилася покарання винних. Дітей одягли в маски і дозволили їм побути дві хвилини. Після того Анічка, наша середня, зізналася: "Я глянула на маму і тепер знаю, як волосся на голові ворушиться".
2 
1
Коментарі
3