середа, 28 жовтня 2009 06:58

Ростислава Костенюка побили міліціонери

Ростиславові Костенюку з селища Чемерівці на Хмельниччині 21 жовтня виповнилося 23 роки. День народження він святкував на лікарняному ліжку — його скалічили міліціонери.

— У нього була закрита черепно-мозкова травма, струс головного мозку, забій поперекової ділянки, забій правої нирки, численні синці, — розповідає хірург Володимир Антецький, 48 років. — Тепер стан трохи покращився, але нирка хвора. У лікарні проведе щонайменше тиждень.

Ростислав лежить біля вікна. На столі в нього ліки, пляшка мінеральної води, коробка цукерок.

— Це було вночі на 15 жовтня, — згадує. — Десь годин в дванадцять. Я йшов додому, в центрі зустрів міліціонерів Худика і Журинського. Не помню, як звати. Ми у школі разом вчилися. Худик на два роки старший, Журинський на рік молодший.

Торік міліціонер із Чемеровецького райвідділу задавив машиною Олександра Барановського, друга Костенюка.

— Я його знав з 4 років. Кругом разом: в садіку, школі. Саня в магазині продавцем працював, — продовжує Ростислав. — У день смерті як ніколи просив, щоб я побув з ним ще трохи. Мабуть, відчував щось. Тепер мало не щодня мені сниться.

Слідство встановило, що водій не був винен. Міліціонера не звільнили.

— Сфабрикували справу та й усе, — махає рукою. — От я цим ментам і сказав: "Такі, як ви, вбили мого друга". За це вони забрали мене до відділку. Закрили в кабінеті, почали складати протокол. Худик писав, а Журинський підійшов ззаду і вдарив. Я знепритомнів. Прокинувся, коли Журинський бив ногами по почках. Потом вони злякалися. Запитали, чи не маю до них претензій, і відпустили. Друг завіз мене додому.

— Уранці дивлюся, а син весь синій, — розповідає 42-річна Зоя Василівна, мати Ростислава. — Мовчав довго. Зізнався, аж коли почка почала дуже боліти. Повезли в лікарню. Потім написали заяву в прокуратуру.

Вадим Худик та Володимир Журинський — старші лейтенанти. Перший працює у кримінальній міліції у справах неповнолітніх, другий у карному розшуку. Від обов"язків їх не звільнили.

— Фактів про їхню вину в мене немає, — каже начальник Чемеровецького райвідділу міліції Петро Фурман, 30 років. — Мати потерпілого звернулася у прокуратуру. Якщо слідчий прийме відповідне рішення, то їх відсторонимо.

Мєнти нічого не бояться, бо чуствують за собою власть

— Заява зареєстрована 19 жовтня, розглянемо її у 30-денний термін, — розповідає виконувач обов"язків райпрокурора Андрій Жила, 26 років. — Факт про побиття поки не підтверджений.

Місцеві не вперше скаржаться на чемеровецьких міліціонерів.

— Он мого сина Мішу затримували тричі і щоразу били, — каже 42-річна Валентина Мазур. — Востаннє чотири місяці тому. Ми як із чоловіком побачили, ледь не посивіли. Лиця не було видно, штани й футболка у крові. Я тоді теж писала заяву, але прокуратура не побачила злочину у діях міліції.

21-річний Михайло Мазур після побиття тиждень пролежав у лікарні.

— Мєнти нічого не бояться, бо чуствують за собою власть, — каже Михайло. — Мене почали смикати. Коли я почав тікати — догнали й почали бити.

Зараз ви читаєте новину «Ростислава Костенюка побили міліціонери». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

5

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі

Голосів: 1
Голосування Як ви облаштовуєте побут в умовах відімкнення електроенергії
  • Придбали додаткове обладнання для оселі задля енергонезалежності
  • Добираємо устаткування та готуємося до купівлі
  • Не маємо коштів на таке, ці прилади надто дорогі
  • Маємо ліхтарі та павербанки для заряджання ґаджетів, нас це влаштовує
  • Певні, що незручності тимчасові і незабаром уряд вирішить проблему браку електроенергії
  • Наша оселя зі світлом, бо ми на одній лінії з об'єктом критичної інфраструктури
  • Ваш варіант
Переглянути