Торік у січні 27-річна Наталя Чепурна та її співмешканець 40-річний в"єтнамець Дінь із Каховки на Херсонщині продали свого піврічного сина Олега. На суді чоловік узяв провину на себе і просив не позбавляти дружину волі. Однак Каховський міжрайонний суд відправив Наталю на п"ять, а Діня на сім років до в"язниці.
Чепурна батьків не пам"ятає, виросла в інтернаті. Заміж вийшла в 15 років. Перший чоловік — циган — знущався з неї, бив. За два роки Наталя з донькою Русланою втекла з села Камишанка до Каховки, де влаштувалася реалізатором на базарі. Там і познайомилася з Дінем. Він мав лоток, торгував трикотажем. Шлюб не оформляли, бо чоловік в Україні мешкав нелегально. Жінка народила трьох дітей — Карину, Дмитра та Валерію.
Якось Діня пограбували. Він залишив торгівлю. Узяв у оренду поле, щоб вирощувати цибулю. Однак затія провалилася. Сім"ю попросили з"їхати з квартири через борги. У Наталі саме вкрали паспорт. Оформити новий не могла, бо не мала прописки. Через це не отримувала державної допомоги на дітей.
Притулок родині дала кума Ольга.
— Ми з чоловіком хрестили всіх Наталчиних діток від Діня, — каже жінка "ГПУ". — Вони жили в нашій хаті. Мій чоловік якось збунтувався, почав казати: коли вже цей циганський табір піде? Тоді ми всі гуртом переїхали на іншу квартиру. Йому довелося просити нас повернутися додому.
Коли Дінь почув, що Наталя вагітна, то категорично заявив:
— П"ятого не буде. Я й чотирьох прогодувати не можу.
Однак жінка народила сина, якого назвала Олегом. Додому дитину не забрала, але й відмову на неї не написала. Прийшла по сина через три місяці. Батько вирішив продати хлопчика. Він познайомився із бездітною сім"єю своїх співвітчизників, які мають мережу торговельних кіосків у столиці.
Торік 3 січня біля будинку Ольги в Каховці зупинився мікроавтобус із київськими номерами. Наталю з сином повезли в поліклініку. Лікарі запевнили, що дитина здорова.
Під диктовку приїжджих жінка написала розписку про те, що добровільно передає їм сина. Розписку посвідчили Ольга та її чоловік. Наталя віддала також метрику Олега. Кияни вручили Діню конверт із 3 тис. грн.
— Дінь готувався до продажу дитини, — розповідає слідчий Сергій Степенко. — Наприкінці 2005 року купив за 500 доларів стареньку хату в селі Новопетрівка Снігурівського району Миколаївської області. Перевіз туди сім"ю.
Слідство не встановило, чи гроші на купівлю хати також отримані за дитину.
Одразу після продажу хлопчика подружжя придбало кольоровий телевізор і дві мобілки.
— На суді Дінь казав, що сина вони віддали чужим людям безплатно. А ті вже самі вирішили віддячити їм, — зазначає помічник Каховського міжрайонного прокурора Олексій Палагнюк.
— Жодної купівлі дитини не було, — запевняє 40-річна Нґуен Тхи Ти, нинішня мати Олега. В Україні її звуть Зоя. Мешкає в Києві вже 20 років, однак на суді користувалася послугами перекладача, бо російською говорить погано. — Ми просто допомогли співвітчизникам, які бідують. Дитину забрали, бо вони не могли прогодувати хлопчика.
Сусіди звинувачують Наталю
Наталю та Діня позбавили батьківських прав ще до суду. 11-річну Руслану, 7-річну Карину, 5-річного Дмитра та молодшу на рік Валерію забрали до притулків у Очакові та Миколаєві. Чепурна оскаржила рішення суду. Ольга провідує в СІЗО свою куму, найняла адвоката.
— Дінь її згоди на продаж дитини не питав, — запевняє Ольга.
А от сусіди в тому, що сталося, звинувачують насамперед Наталю.
— Їхній старшій дівчинці вже 11 років, а вона ні читати, ні писати не вміє, до школи не ходила. Бізнес у Діня лопнув, бо він мусив доглядати за дітьми. Наташа кине їх — і до подруги, а Дінь і годує, і пеленає. Він її заради дітей терпів, — каже Ірина, колишня сусідка подружжя в Каховці.
Зоя з чоловіком зібрали всі документи, аби всиновити Олега. Вони знімають трикімнатну квартиру в Києві, на вулиці Ватутіна.
— Зоя — прекрасна мама, — розказують сусіди. — Найняла хлопчикові няню. Сама часто гуляє з ним.
Нґуен Тхи Ти відмовилася зустрітися з кореспондентом "ГПУ".
Коментарі