– Ледь дочекалися власного житла, а тепер його хочуть відібрати. Від нервів не можу ні спати, ні їсти. Весь час думаю, куди йти, якщо опинимося з дітьми на вулиці, – каже 40-річна Анна Бодомер із Житомира.
З чоловіком 45-річним Богданом виховують 12 дітей — семеро синів і п'ятеро дочок. Старшому Ярославу — 23 роки, молодшому Йоану — 17 місяців.
Анна домогосподарка. Богдан 25 років працює електромонтером на підприємстві "Електромережі". 13 років родина стояла в черзі на житло. 2016-го міська рада видала їм ордер на 4-кімнатну квартиру на вул. Корольова. За два роки отримали повістку в суд. 41-річний Петро Музичук вимагав, аби Бодомери звільнили помешкання, бо там прописаний він.
— Це приміщення займав жек. Вважалося нежитловим. Коли організацію визнали банкрутом, її власність передали на баланс міської ради, — розповідає Анна. — Раніше ми жили у квартирі з батьками. Коли стало тісно в одній кімнаті з вісьмома дітьми, в знайомої зняли частину будинку. Платили 2 тисячі гривень та комунальні. Але потім у хазяйки з'явилися інші плани на житло. Я зрозуміла, що можемо опинитися на вулиці. Була у відчаї. Саме тоді міський голова запропонував нам це помешкання. На ньому був арешт. Ми його приватизували, прописалися. Всередині було холодно і сиро, цвіль. Але ми й цьому раділи. Збирали гроші та робили помалу ремонт.
Петра Музичука ніколи за цією адресою не бачили, кажуть місцеві.
— Перед тим, як квартиру віддали Бодомерам, туди кілька разів навідувалися крутелики на чорних джипах, — говорить мешканка будинку. Імені просить не вказувати. — Поміняли вікна, двері нові поставили. Спитала, хто сюди заїде. Вони: "Бабушка тут житиме, а взагалі — не твоє діло!" І матом послали. Дуже внушитєльні хлопці.
Під час суду з'ясувалося, що у квартирі також прописана 79-річна Ольга Дем'янчук. Місцеві її теж не знають.
— Така жінка живе у селі Ганнопіль Черняхівського району на Житомирщині. Її чоловік помер кілька років тому. Є 60-річний син. Прописалася в цій квартирі 2014-го. А Музичук — у червні 2015 року, — каже Анна Бодомер. — Коли ми ставали на реєстрацію, нам про цих людей ніхто не сказав. Представник Музичука в суді показав ксерокопію ордеру, виданого жеком. І нас зобов'язали вибратися.
Бодомери подали апеляцію. Про Петра Музичука відомо, що він експерт з оцінки майна. За містом має будинок та автомобіль.
— Чому прописався у цій квартирі — незрозуміло. Тут не було нічого — ми здирали підлогу, стелю фарбували, стіни, — додає Анна.
У міськраді впевнені, що це типова шахрайська схема. Апеляційний суд Житомира 23 січня залишив квартиру за Бодомерами.
— Керівництво жеку прописало бабусю з Черняхівського району. Далі оформили договір утримання, аби після її смерті певні люди могли заселитися у квартиру, — говорить міський голова Житомира Сергій Сухомлин. — Рішенням виконкому ми скасували цю реєстрацію і надали квартиру багатодітній родині. Тепер Апеляційний суд області задовольнив скаргу виконавчого комітету та Анни Бодомер, скасував рішення суду першої інстанції та прийняв нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Петро Музичук на суди не з'являється. Його представник ситуацію не коментує. Каже, подаватиме касаційну скаргу.
— Ордер на житло завжди видає міська рада чи орган управління. Суду має бути наданий оригінал документа, — каже адвокат 43-річний Антон Зубков. — Можливо, після банкрутства жеку хтось привласнив печатку і підробив ордер. Або було куплене рішення суду. Закон на боці багатодітної родини.
2 
1
Коментарі