У 1992 році 49-річна Надія і 51-річний Микола Петренки з райцентру Берислав на Херсонщині стали фермерами. Доти чоловік працював слюсарем місцевого машинобудівного заводу, дружина була там майстром. Виховували трьох доньок.

Петренки орендували в сільраді села Новоберислав, що неподалік від райцентру, 50 га землі. Посіяли соняшник і ячмінь, восени зібрали гарний урожай. Щороку їхнє фермерське господарство "Світанок півдня" сіяло зернові. За виручені від продажу гроші подружжя купило кілька вантажівок, два трактори, ангар-зерносховище. 2002-го орендували ще 700 га землі в селі Шляхове. Для обробітку хотіли взяти 150 тис. грн кредиту в херсонському відділенні банку "Аваль".

— До банку просто так не зайдеш, — згадує Надія Петренко. — Потикалися не раз, та нам відмовляли. Мовляв, наша стара техніка — погана застава. Знайшли посередника, який заклав своє майно. За це віддали йому 15 тисяч гривень. Позику оформили за пару днів. Купили палива, мастил, міндобрив, запчастин.

Восени фермери посіяли озиму пшеницю. Майбутній урожай і техніку заставили. В лютому 2003-го поле спарилося, озимина задихнулася під шаром льоду.

— Віддайте заставу, а ми дамо на пересів полів додаткові кошти, — пропонував Олег Почтаренко з відділення банку "Аваль", який працював з Петренками.

Фермери заставили свій будинок в Бериславі. Посіяли просо й суданську траву — трав"яниста рослина, якою годують тварин.

— 9 жовтня вдарила страшна буря, — згадує Надія. — Поле засипало півметровим шаром снігу, всю суданку виложило. Приїжджали журналісти, фотографували поля. Чоловік піднімав стеблину суданки — вона була під два метри заввишки. Уявляєте, яким мав бути врожай...

Мій чоловік посивів за рік

Негода розорила Петренків. Дві старші доньки Ірина та Олена подалися до Києва на заробітки. Фермери просили банк продовжити термін сплати кредиту, але їм відмовили. Надія звернулася за допомогою до Асоціації фермерів України, народних депутатів. Як фізична особа орендувала в Новобериславській сільраді 224 га землі, посіяла соняшник.

— У цей час банк почав "доїти", — згадує жінка. — Почтаренко щотижня дзвонить: "Миколаївна, їдьте до банку". Значить, треба гроші. Дійшло до того, що запросив у кафе на вулиці Суворова і взяв сто доларів. Уявляєте, викликав з Берислава лише для того, щоб розплатитися за його вечерю.

На початку 2004-го Торгово-промислова палата України визнала негоду 2003-го форс-мажорними обставинами. Банки зобов"язали списати борг перед фермерами.

Петренки отримали повідомлення з "Авалю", що боргу немає. Їм повернули КАМАЗ, трактори, але будинок і ангар залишилися в заставі, бо треба було виплатити відсотки за кредитом — близько 50 тис. грн. Фермери подали до суду.

За півроку приїхав Почтаренко, вимагав терміново сплатити відсотки. Мовляв, заплатіть 18,5 тис. грн готівкою, і кредит спишуть. Петренки не мали грошей, просили відстрочити платіж до нового врожаю. Натомість чоловік вимагав віддати в заставу банку 50 т соняшнику з нового врожаю.

Наприкінці 2005-го "Аваль" відмовився списувати кредит і знову арештував майно фермерів. Банкіри погрожують розпродати техніку, забрати в родини будинок. Кажуть,  Петренки винні банку 185 тис. грн.

— Представники банку надали суду фальшиві документи, — пояснює адвокат Петренків Валерій Черній. — Мовляв, ще 2004 року фінансова установа продовжила кредитний договір, але  Петренки про це не знали. Якось Микола був у банку і забув печатку підприємства. За кілька днів її повернули. Додаткова угода продовження договору Петренків завірена саме цією печаткою. Але фермери на той момент виготовили вже іншу — нового зразка. Підпис під угодою теж не Миколи Петренка.

Петренки продовжують судитися з "Авалем". Банк вимагає віддати йому майно. Фермери стверджують, що нічого не винні.

Улітку долю "Світанку півдня" вирішуватиме Запорізький апеляційний суд. Нині фермери живуть у заставленому будинку й мають 50 га землі, яку взяли в оренду 15 років тому. Доньки Петренків працюють, допомагають батькам грошима.

— Мій чоловік посивів за рік, як іде тяганина з банком, — каже Надія Петренко. — Я кілька разів приїжджала до Києва, просила зустрічі з керівником банку. Та мене відсилали назад у Херсон. Там же просто вимагали заплатити борг.

У херсонському відділенні "Авалю" не хочуть коментувати історію з родиною Петренків. На офіційний запит керівництво банку не відповідає. Точну суму боргу Петренки не знають — щомісяця їм називають іншу.

×