П"ятий місяць родичі 4-річної харків"янки Вікторії Лях домагаються грошей від благодійного фонду "Соціальне партнерство". Від його імені газета "Маю право" попросила читачів допомогти хворій на рак мозку дівчинці. Гроші пропонували покласти на рахунок у "Правекс-банку". Батьки дівчинки не отримали ні копійки.

Із дідом і бабою Віки Лях зустрічаємося в вестибюлі Київської обласної дитячої лікарні. 47-річний Сергій Лях подає медичні калоші — до онкогематології заборонено заходити у взутті. 43-річна бабуся Валентина виносить дівчинку на руках. Знімає з її голови в"язану шапочку, бо малій спекотно. Голову Віки перетинає глибокий шрам, який потроху обростає волоссям. Дівчинку тричі оперували в інституті нейрохірургії, вирізали злоякісну пухлину мозку.

— Місяць як Віка почала ходити, — каже Сергій Лях. — Після операції в неї паралізувало лівий бік тіла. Слава Богу, все пішло на лад.

Торік у вересні до Сергія Вікторовича зателефонувала журналістка газети "Маю право" Ганна Варавва. Запропонувала написати про Вікторію статтю, яка спонукатиме читачів допомогти. Ляхи погодилися. У номері від 26 вересня газета надрукувала матеріал під заголовком "Вікторія обов"язково переможе". Знизу пропонували зробити благодійний внесок на рахунок фонду "Соціальне партнерство" в "Правекс-банку".

— Відтоді я дзвонив до редакції й у фонд, — продовжує дід. — Хотів дізнатися, чи прийшли гроші. Мене відправляли то в центральний офіс банку, то до редакції. Дали шість номерів, по яких я марно намагався додзвонитися. Востаннє телефонував у "Правекс" наприкінці лютого. Дізнатися нічого не вдалося.

Батьків дітей виганяли з офісу "Правекса"

"ГПУ" розмовляла ще з п"ятьма родинами хворих дітей, якими взявся опікуватися фонд "Соціальне партнерство".

— Я приходила до офісу фонду на Кловському, — каже киянка Наталія Артеменко, мама хворої на лейкоз Ганнусі (Газета "Маю право", N39). — Сказали написати заяву директорові фонду з проханням видати гроші та оформити папери. Жінка, яка відповідає за це, постійно кудись зникала. Досі нам нічого не дали. Ми навіть не можемо дізнатися, чи є гроші.

Дворічний Володимир Гусаренко з Дніпропетровська, про якого йшлося в серпневій публікації газети "Маю право", понад місяць чекав допомоги. 1 жовтня 2006 року хлопчик помер від лейкозу.

— Я дзвонила в фонд, надсилала факси. Нічого. Куди ж поділися гроші? — запитує мати Володимира. — В "Охматдиті" батьки дітей розказували, що ходили в офіс "Правекса". Звідти їх просто виганяли.

"ГПУ" вдалося знайти родину, яка отримала допомогу від "Соціального партнерства". Тетяна Павлишин, бабуся 8-річної Ганни Твердохліб із селища Кельменці Чернівецької області, каже, що виплакала гроші в "Правекса".

— Торік у вересні Аня була в онкогематології "Охматдиту", — плаче в слухавку Тетяна Павлишин. — Я ходила, дзвонила в банк. Мені дали 1974 гривні. А першого лютого Ані стало погано, її знову поклали до лікарні. Вчора за три уколи нейкогену заплатила дві з половиною тисячі гривень, а сьогодні взяла ще два за тисячу шістсот. Молимо Бога, щоб це був не рецидив лейкозу.

Журналістка Ганна Варавва, яка готувала матеріал про хвору на рак мозку Вікторію Лях, звільнилася з газети "Маю право" в листопаді 2006-го. Каже, пішла через те, що герої її публікацій не отримували від фонду "Соціальне партнерство" допомоги.

— Я працювала в газеті з квітня 2006-го, — розповідає Ганна. — Щотижня писала про онкохворих дітей. Після третьої публікації про Дениса Лисенка, в якого був рак шлунку (хлопчик помер 23 серпня 2006 р. — "ГПУ") до мене зателефонував його батько Олег. Скаржився, що не може отримати гроші. Потім дзвонив знайомий батька Дениса й запевняв, що перерахував кошти. Я не могла зрозуміти, в чому річ: після моєї першої публікації батьки дитини таки отримали до 30 тисяч гривень допомоги. Запитала в редактора. Він відповів, що це не моя справа й гроші отримують усі. Згодом почали скаржитися й інші батьки. Я знову пішла до редактора, а він відмахнувся. Мовляв, якби писала хороші статті, то й гроші перераховували б. Тоді я пішла в банк і поклала три та п"ять гривень на рахунки Вікусі Лях і Ані Твердохліб. Редакторові говорила про квитанції, але ніхто мене не хотів слухати. Звільнилася, аби не брати участі в цій афері.

"Маю право" щотижня друкує матеріали про знедолених людей і тяжкохворих дітей. Поширюється газета через філії "Правекс-банку". Перед виборами до Верховної Ради її безкоштовно отримували кияни. Це періодичне видання підтримувало Леоніда Черновецького на посаду мера столиці.

Фонд "Соціальне партнерство" й газета "Маю право" розміщені в київському приміщенні центрального офісу "Правекс-банку" на Кловському узвозі, 9/2.

Голова Наглядової ради цього банку — 29-річний Степан Черновецкий, син міського голови Києва Леоніда Черновецького, 56 років. Президентом фонду "Соціальне партнерство" донедавна була дружина мера Аліна Айвазова.

"ГПУ" намагалася отримати коментарі в керівництва фонду "Соціальне партнерство". За телефонами з інтернет-сторінки фонду слухавку знімає секретарка. Каже, з директором Любов"ю Разіною поговорити неможливо, бо вона перебуває в медичному центрі "Соціальне партнерство" на вулиці Регенераторній.

— У нас лише годують бомжів і виводять у них воші. А директорка тут буває нечасто, — кажуть у центрі.

На лист президентові фонду з проханням надати інформацію про надходження та розподіл пожертв, "ГПУ" відповіді не отримала. Без відгуку залишилися й пропозиції прокоментувати скарги батьків.

×