Минулого четверга Кам"янобрідський районний суд Луганська утретє розглядав позов 30-річної матері-одиначки Світлани Єфремової. Жінка звинувачує водія автобуса 170-го міського маршруту Анатолія Синицького у побитті й вимагає 20 тис. грн компенсації за моральні збитки та завдану шкоду здоров"ю доньки.
Світлана живе з батьками і 6-річною донькою Ліліаною у приватному будинку в Кам"янобрідському районі Луганська. Ліліана — інвалід з дитинства, від народження хворіє на ядуху. Через недугу дитину не беруть до дитсадка, тому Світлана доглядає за нею вдома. Як матір дитини-інваліда має пенсійне посвідчення. Жінка щодня возить дівчинку до центру ранньої реабілітації дітей-інвалідів "Відродження".
— Утром 18 октября прошлого года я села в автобус "Богдан" 170-го маршрута, — розповідає "ГПУ" Єфремова. — Ехала с дочерью и племянником Сергеем.
Маршрут N170 обслуговує приватна фірма "Луганськінтерресурс".
Торік це підприємство виграло конкурс на право перевозити пасажирів-пільговиків: вони їздять безкоштовно, а фірма за це з міського бюджету отримує дотації. Звичайні пасажири платять за проїзд 75 коп. Розраховуються на виході з салону автобуса.
За версією Світлани, що її вона виклала в суді, події розгорталися так. Жінка попросила водія стати на зупинці. Той виконав прохання. Єфремова пропустила до виходу доньку та племінника, а сама показала водієві пенсійне посвідчення. У цей час Анатолій Синицький зачинив двері й рушив з місця. Світлана залишилася в салоні.
— Остановитесь, там же больной ребенок, — крикнула вона водієві.
Через недугу дитину не беруть до дитсадка
— Вы тут на халяву ездите, а мне нужно план выполнять, — відповів водій. — Твое удостоверение фальшивое, я тебя сейчас к хаозяину отвезу.
Синицький не відкривав. Натомість правою рукою вихопив із рук Єфремової посвідчення і почав розмахувати ним перед пасажирами. Показував, що документ, мовляв, фальшивий. Світлана плакала, просила зупинити автобус. Пояснювала, що її доньці не можна хвилюватися, бо в неї може статися напад ядухи і дитина помре.
— Это твои проблемы, — кілька разів повторив Синицький і далі тримав у себе документ.
Світлана попросила жінку, що сиділа поруч із водієм, уголос зачитати дані посвідчення. Пасажирка прочитала, але автобус їхав далі. Єфремова вихопила документ і сунула під носа Синицькому. Водій натомість однією рукою схопив Світлану за волосся і кілька разів вдарив об сидіння. Другою рукою тримав кермо. Під час шарпанини жінка перевернула горнятко з копійками. Гроші розлетілись у різні боки. Синицький випустив Світлану, зупинив автобус і почав збирати дрібняки.
Єфремова вискочила з маршрутки й побігла назад до зупинки, де вийшла донька. У Ліліани стався напад і дівчинка синіла від нестачі повітря. Мати дала їй ліки.
Наступного дня Єфремова понесла скаргу до "Луганськінтерресурсу". За кілька днів директори фірми-перевізника Микола Мельник та Володимир Горішний викликали Єфремову та Синицького до себе в кабінет.
Хотіли їх помирити. Проте Синицький знову накинувся на жінку з кулаками. Наступного дня Єфремова звернулася до міліції.
Представники фірми-перевізника на суді наполягають, що жодної бійки в салоні автобуса не було. Проте, кажуть, водія Анатолія Синицького таки звільнили з роботи.
Наступного тижня суд продовжить розглядати справу.














Коментарі