17 січня в будинку пенсіонерів Ніни й Павла Коників із села Павлівка Калинівського району Вінницької області задзвонив телефон. Телефонував український консул в Іспанії Віталій Вдовенко.
— Ваш син Олег вчора трагічно загинув у місті Оренсе, в області Галісія, — почуло подружжя. — Його тіло в холодильнику міського моргу.
29-річний Олег Коник працював в Іспанії 4 роки. Найнявся на роботу на лісоповалі — керував машиною, яка пиляє дерева. Як і чому він загинув, рідним так і не вдалося достеменно з"ясувати. Тіло чоловіка кремували в Іспанії. Його смерть визнали нещасним випадком, і судмедекспертизи після смерті не проводили. За словами рідних, Олега знайшли з кулею в голові.
— Олежка казав, що цього разу їде на заробітки востаннє, — згадує Ніна Коник. — Хотів купити машину й поїхати з жінкою та сином на море. У них із Мариною саме десята річниця весілля була.
Поїхати за тілом покійного Олега родичі змогли тільки на 40-й день після смерті. До Іспанії полетіла його сестра, 32-річна Тетяна Любчик. Додому їй вдалося привезти лише урну із прахом брата. Іспанські служби висунули умову — останки Коника дозволять транспортувати через кордон тільки у вигляді попелу. Мовляв, по-іншому це буде порушенням санітарних норм.
— Ми не знали, до кого звертатися в Іспанії, не знаємо мови. Український консул Вдовенко не поспішав нам допомагати, — розповідає Тетяна. — Навпаки, постійно відговорював нас перевозити тіло й наполягав на кремації. Коли ми не погодилися, почав піднімати ціну за транспортування тіла. Спочатку просив п"ять тисяч євро, потім підняв до десяти.
— Ми зробили все, щоб поховати сина вдома, — перебиває Ніна Коник. — На поїздку в Іспанію витратили 30 тисяч гривень.
В Іспанії Тетяну зустрів Еліо з міста Замори. У нього покійний працював, доки не влаштувався до свого останнього роботодавця Каміло. Еліо відвіз жінку до міста Оренсе, де загинув брат. Каміло Тетяна не могла знайти — ніхто не казав його мобільного телефону. Не вдалося їй знайти і нікого із друзів Олега.
— Як я мала розуміти, що вони по-своєму гелготять? — зітхає жінка.
У поліції Тетяні віддали речі брата: обручку, золотий ланцюжок, мобільний телефон. У його паспорті лежали 20 євро, а в мобільному знайшла кілька імен українців, з якими Олег знався в Іспанії.
— Я знайшла телефон якогось "дяді Петі з Мадріда", — згадує Тетяна. — Подзвонила. Він спочатку казав, що не знає ніякого Олега, а потім буркнув: "Він давно вже похований".
Виявилося, що Олега поховали до приїзду рідних. Консул Вдовенко не сказав про це.
— Його поховали ще 19 січня як невідомого, — обурюється Тетяна. — Труну залили цементом і поставили номер 82.
Голова брата була геть розквашена. Як ніби в неї стріляли
Рідні Олега вимагали віддати тіло на перепоховання. Поліція погодилася за умови, що його кремують. Ще й вимагали 2 тис. євро. Перед спаленням Тетяна глянула у труну. Тіло брата було розрізано від горла донизу і стягнуто товстою ниткою.
— Це свідчить про те, що розтин Олегового тіла таки робили, — плаче жінка. — То де ж тоді результати експертизи? Нам сказали, що то був нещасний випадок. Але я бачила, що голова брата була геть розквашена. Як ніби в неї стріляли.
Одразу після смерті Олега Коникам телефонував один із українців, який також працює в Іспанії. Люди не говорять, як його звати. Можливо, не пам"ятають. Або ж не хочуть створювати чоловікові проблем — більшість українців працює в Іспанії нелегально.
— Той чоловік бачив, як Олег лаявся із хазяїном Каміло, — згадує Тетяна. — Олег сів у машину і поїхав. За годину Каміло вирушив за ним на бусі. Наступного дня брата знайшли мертвим.
В останній день Тетяна через суд розшукала Каміло. Він сказав, що допомагав Коникові, коли той у нього працював, і вже нічим більше не допоможе. Рідні підтверджують, що раніше в Олега із роботодавцем були хороші стосунки.
— Чому тоді він ховався він нас? — дивуються Коники.
Нині Олегова дружина 29-річна Марина оформлює документи на пенсію для їхнього 9-річного сина Владислава. Це зробити складно, оскільки в Україні чоловік працював усього 5 років. Використати його трудовий стаж у Іспанії не вдається. Чоловік перебував там легально, кажуть рідні. Однак посольство Іспанії в Україні не віддає Коникам контракт їх сина.
Родичам сказали, що в серпні їм повідомлять результати розслідування обставин смерті чоловіка. Проте не зробили цього.
Після смерті Олега Коника на його адресу в Оренсе надійшов лист. Коли Тетяна переклала з іспанської мови повідомлення, виявилось, що це — нагадування про сплату медичного страхування від нещасного випадку на виробництві.
— Брат працював легально, платив медичну страховку, — обурюється жінка. — Та ми нічого не можемо в іспанців добитися. На нас ніхто не звертає уваги.
У міністерстві закордонних справ України підтверджують, що тіло Коника поховали в Іспанії 19 січня 2007 року. Українських дипломатів не попередили, що Олега ховали без дозволу родичів. 8 лютого посольство України в Іспанії надіслало листа до іспанського МЗС. Закликали не допускати подібних поховань без відома родичів й українського посольства.
4 
1
Коментарі
2