Із 11 квітня родина Дубровків, що живе в будинку на вулиці Лучкая в старому центрі Ужгорода майже 50 років, до власної квартири залазить через вікно підвалу. Вхід до оселі їм перекрили сусіди з першого поверху, котрі намагаються відсудити східці та спільний коридор.
Ярослава Дубровка, 60 років, викладач музики в школі мистецтв, розповіла, що за два роки відбулося понад тридцять судових засідань та остаточного рішення ще не ухвалили. Жінка каже, що сусіди — люди впливові: 40-річна Ганна Петрецька — старший помічник обласного прокурора, 55-річний Василь Петрецький — підполковник міліції, співробітник обласної ДАІ.
Ярослава Михайлівна визирнула, коли я подзвонила в двері, а потім спустилася до підвалу: відчинила невелике віконце, простелила клейонку і запропонувала заходити. На другий поверх двоповерхової будівлі піднімаємося через задній двір пожежною драбиною. В ошатній квартирі старочеського планування донька пані Ярослави 35-річна Сніжана Дубровка та 3-річний онук Володик. У сусідній кімнаті відпочиває мати господині 86-річна Марія Самоші. Хазяїн, 60-річний Володимир, ще не повернувся з роботи.
— Майже два місяці живемо отак, — розводить руками пані Ярослава. — Сусіди заблокували двері, що вели до спільного коридору. Тепер щодня навколішки вилізаємо через віконечко, щоб піти на роботу.
2003 року двокімнатну квартиру на першому поверсі в сім"ї Фальбергів викупили Петрецькі. Спочатку казали, що там житимуть їхні батьки 64-річна Маргарета та 73-річний Михайло Яцури. Та згодом оселилися всі разом.
Будинок зводився для однієї сім"ї: на першому поверсі були дві кімнати для гостей, туалет та кухня, поверхом вище — три кімнати, ванна, туалет, кухня та маленька комірчина для прислуги. Тому коридор, що вів на вулицю, був прохідним.
— Нові сусіди пред"явили претензії на спільний коридор, — каже Ярослава Дубровка. — Мовляв, ми не можемо пройти з кухні до спальні в нічній сорочці чи піжамі, бо в будь-яку хвилину в коридорі може з"явитися хтось із вас. Але ж вони бачили, що купують квартиру з прохідним коридором. Ще 1993 року Поліна Фальберг приватизувала половину коридору без нашого відома, а інша половина залишилася в комунальній власності, — пояснює жінка.
Від мене за цей час відмовилися чотири адвокати
Ганна Петрецька подала судовий позов із вимогою залишити мешканців другого поверху без спільного коридору. Перше засідання закінчилося на користь Дубровків.
— Ви б чули, як Петрецька кричала в приміщенні суду, — розповідає пані Ярослава. — Мовляв, як суд міг винести рішення проти співробітниці прокуратури.
І жоден із наступних судів не задовольнив прохання Ганни Петрецької.
— Від мене за цей час відмовилися чотири адвокати, — каже Ярослава Михайлівна. — Ганна залякала їх, а мені сказала: "Ти не маєш стільки грошей, щоб купити суд".
Після останнього засідання Петрецькі заблокували вихід із квартири Дубровків.
— Ми почули грюкіт, — згадує пані Ярослава. — Я зійшла на перший поверх і вгледіла, що на наших дверях новий замок. Хотіла зняти один ключ із в"язки, та до мене підскочили батьки Ганни і почали бити. Кілька тижнів ходила з синцями.
Через годину Петрецькі взялися забивати двері, що вели з квартири Дубровків до спільного коридору. Пані Ярослава зателефонувала до міліції.
— Але там, почувши прізвище Петрецький, відповіли, що не мають пального, аби приїхати, — розповідає жінка.
Міліція запропонувала родині інший вихід на вулицю — через задній двір, де живуть п"ять сімей. Однак ті не погоджуються на такий варіант.
— Ми з тими сусідами у хороших стосунках. Але ж то їхня приватна власність і вони праві, — визнає Ярослава Михайлівна.
— Закон на боці Петрецьких, — коментує ситуацію начальник Ужгородського міськвідділу міліції Василь Понзель, 41 рік. — Вони формально праві: в них є документи про приватизацію коридору і вони мають право не впускати Дубровків. Хоча з морального погляду Яцури та Петрецькі мали б піти на компроміс.
— Ми маємо документи на приватизацію коридору, — сказала по телефону Ганна Петрецька. — І не впустимо Дубровків — хай шукають інший вихід зі своєї квартири.
2 
1
Коментарі