— Щоночі думаю — впаде чи ні, задавить чи ні, — каже 83-річний Микола Федорчук із села Колоденка під Рівним. За 2 м від його хати стоїть аварійна водонапірна башта.
Місто Рівне поступово переходить у село Колоденка. Однак не всі селяни можуть під'єднатися до централізованого міського водогону.
— Криниці копати тут дорого — вода на глибині 50 метрів, — розповідає Ольга, сусідка Федорчуків. — Ми-то собі викопали, а кілька будинків по той бік вулиці живляться від башти.
13-метрову водонапірну вежу видно здалеку. Її поставили 25 років тому.
Звели на кошти селян, які хотіли мати постійне водопостачання. У дворі Федорчуків було місце, господар дозволив. Воду з-під землі качають насоси. Башту жодного разу не ремонтували. Залізна бочка зверху проіржавіла.
— Ідемо сюди, доки моя рідня нас не побачила, — Микола Іванович тихо відкриває хвіртку, щоб не рипіла. — Вони сварять мене, бо бояться посваритися з сусідами. А якщо башта впаде, хто винуватий буде?
— Діду, не морочте людям голову! — з двору чути жіночий голос.
—Немає у нас ніякої проблеми.
— Страху у вас немає, — відмахується. — У мене четверо онуків, син і дочка із сім'ями тут живуть. Ніхто не думає, що вежа стара, аварійна, може впасти на голову будь-якої миті. А вони переживають, щоб не пліткували. Цій башні ремонт потрібен. Стіни облупилися. А всередині ще електрообладнання є. Його теж треба міняти. А краще її зовсім знести.
Від башти отримують воду вісім дворів. Їх власники не хочуть давати грошей на ремонт.
— Просив їх, щоб скинулися хоч по 100 гривень на тимчасовий ремонт. Ніхто не дав і копійки, — хитає головою Микола Іванович. — Проблема спільна, а розплачуюся я. Максимум, що можу зі своєї пенсії — пофарбувати діжку нагорі. Зробив людям добро, а як до грошей — то кожен сам за себе.
П'ять років тому Федорчук звертався до райдержадміністрації. Комісія обстежила башту. Встановила, що її експлуатацію треба припинити, доки не відремонтують. Однак вона досі діє. У сільській раді допомогти з ремонтом не можуть.
— Ми ж не видавали дозволів на будівництво башти. Жителі самі вирішили і самі звели, — каже Валентина Парфенюк із сільради. — Ця башта — трубчастий колодязь. А ми не ведемо їх обліку і не знаємо, хто і як їх будував. Башта стоїть на приватній території Федорчука. Він може сам відмовити людям у постачанні води, якщо вони не хочуть ремонтувати.
— По селах цих башт десятки. Ремонтом та утриманням водонапірних башт у селах мають займатися їхні власники. Ми не можемо відповідати за якість води, що подається через такі споруди, — додає 66-річний Віктор Лотюк, заступник голови підприємства "Рівнеоблводоканал". — У людей є альтернатива — під'єднатися до централізованого водопостачання.
Поговорити з сусідами Федорчука не вдалося.
3 
1
Коментарі