"На Донбассе лихие 90-е не заканчивались"

 

Обох синів подружжя Демченків із міста Ясинувата Донецької області вбили на замовлення. 37-річного Сергія застрелили 1 серпня 2005 року, 50-річного Валерія забили до смерті 30 червня 2013-го. Убивць не знайшли.

— Тут, на Донбассе, лихие 90-е не заканчивались, — 75-річний Петро Демченко переглядає юнацькі фотографії загиблих дітей, листи, грамоти.

Петро Сергійович із дружиною Надією Карпівною — пенсіонери. Мешкають у 4-кімнатній "хрущовці". Їхні сини навчалися у політехнічному інституті.

— Они так были похожи, что я по голосу их путала, — плаче 73-річна Надія Карпівна. — Все умели делать своими руками, о нас с отцом заботились.

Сергій був підприємець, мав частку в кількох фірмах. Зокрема у тих, які продавали металопрокат. Припускають, він мав стосунок до криміналу.

— Сережа с ребятами играли в домино в парке, — Петро Сергійович згадує 1 серпня 2005 року. — Было где-то 11 вечера, темно, но над головой Сережи висела лампа. Убийца стрелял ему в спину из-за деревьев. Пуля была, как для крупной дичи.

У Сергія залишилися дружина і дочка. Вони в Києві. Його бізнес родині не дістався. Валерій жив у Ясинуватій, працював у пункті прийому брухту. Тричі був одружений, від кожного шлюбу має по сину. Із третьою дружиною 30-річною Христиною виховували сина Микиту, 4 роки.

— У Валеры была бурная молодость, в конце 1980-х сидел за драку, — продовжує батько. — Но сейчас он был простым работягой, не имел никаких дел, за которые можно убивать. Ни у кого ничего не одалживал, не пил. Правда, часто говорил, что найдет и уложит убийц Сергея.

— С утра 30 июня Валера был на базаре, — вдова 30-річна Христина Демченко розповідає про 30 червня. — В 17.20 позвонил, сказал, что идет ко мне за деньгами. Кафе, где я работаю, рядом с домом. Спустя 5 минут я перезвонила, но телефон Валеры был отключен, его не было.

Родина не знає, за яких обставин убили Валерія. Йому проломили череп, вкинули у багажник його "мерседеса" 1991 року випуску, вивезли до селища Корсунь поряд із містом Єнакієве і підпалили. Речей і кишенькових грошей не забрали. Місцеві побачили охоплену вогнем автівку на розі вул. Вокзальної та Трофімова близько 19.00.

— В то время рядом возился один старик, — каже житель Корсуня. Просить не називати його. — Видел, как остановился тот "мерседес", с водительского места вышел мужик в красной кофте с капюшоном. Открыл заднюю дверцу, что-то бросил. Прозвучал хлопок и вспыхнул огонь. Дед подбежал, начал кричать: "Что ты творишь, гад?". Тот мужик тоже загорелся. На ходу снял с себя кофту, выбросил. Когда приехала милиция, в багажнике "мерса" нашли труп.

— Один убийца с Валерой не справился бы, — переконаний колега і друг убитих братів, який просить не називати його. — Валера был крепышом, весил 100 килограммов, в молодости сам мог уложить пятерых. Но главный вопрос даже не кто, а за что? С Сережей-то ясно. Бизнесом занимался, деньги были, все его партнеры — сейчас депутаты в Киеве. Думаю, Валеру убрали из-за того, что обещал отомстить за брата. Он потихоньку начал подниматься, угрозы были. Большие люди заплатили за свое спокойствие. Менты поставили одно условие — вывезите труп за город.

Демченки кажуть, що впізнали палія за описом жителів Корсуня. Це житель Ясинуватої. Він теж обгорів, зараз лежить у лікарні під чужим прізвищем. Міліціонери його не арештували.

— Поки що нікого не затримали, слідство триває, — пояснює Ігор Дьомін з обласної міліції.

×