Міліціонери примушували зізнатися в убивстві

 

Щонайменше п'ятьох людей із села Старомлинівка Великоновоселківського району Донеччини скалічили міліціонери за чотири дні. Змушували їх зізнатися у вбивстві 64-річної Валентини Топалової. Побиті — родичі та сусід загиблої.

— Хапали всіх підряд. Повісток не давали, себе не називали. Брали на вулиці, грузили в машину по четверо й відвозили. Одних привозили, других забирали. За чотири дні людей із 60 отработали, — каже 40-річний чоловік із Старомлинівки. Не представляється, боїться, що міліціонери повернуться.

— Ми тут чотири дні такого терору пережили, — додає інший.

Старомлинівка — грецьке село. Налічує 3,3 тис. жителів. 20 червня у селі знайшли вбитою Валентину Топалову. Її пограбували. Родичі поскаржилися міліціонерам.

— Останні півроку ми з Вальою не спілкувалися, — каже 70-річний Герасим Топалов, брат загиблої. — Вона — інвалід першої групи, жила сама. Попросилась у притулок. Ми її устроїли, а вона втекла, обідилася. Після її вбивства я прийшов до слідчого. Попросив дозволити її поховати. А вони стали мене тягати по кабінетах: "Признавайся". Начебто у вбивстві вже призналася моя жінка, дочка і зять. Мені тільки бумажки треба підписать.

— Чоловікові руки обіцяли поламати, — додає 62-річна Людмила Топалова, дружина Герасима Топалова. Жінка постійно плаче й ковтає заспокійливі пігулки. — Хоч не били. А мене закрили, і: "Ты убийца!". Один мент хапає дволітрову бутилку з водою і по голові мене: "Признавайся, су...а!". Другий — кулаком. У мене серце схопило, попросила води. А третій фашист вириває пакет із ліками й об стіну. Усе розбив. Потім захватили дочку.

Доньку Топалових 32-річну Людмилу Куроїд допитували двічі:

— 20 червня вони допитували маму, — згадує. — Я сиділа на першому поверсі й чула, як вона ридає на другому. Другого дня вони знову до нас приїжджали, писали протоколи. А зранку третього забрали батька й чоловіка. Після обіду позвонили мені: "Приїдь, пройди тест на детекторі". Завели мене в кабінет начальника, а там уже троє: "Не сознаешься — будеш сса...ь кровью. Потом в камеру с бомжами бросим. А они сделают все, что схотят". Били мене при начальнику. Досі спати не можу, їхні пики сняться.

Людмила показує, як міліціонери її катували: били кулаками, давали ляпаси по вухах. Її слухає син Кирило, 3 роки.

— Хвилин 10 просто били, а потім схопили за коси. Я аж присіла. Тут раптом хтось ззаду дав по почкам. Коли закінчили бити, змусили написати розписку, що не маю до них претензій.

У Людмили підозрюють травму нирки.

— Коли Люда приїхала з міліції, у неї з вуха кров текла, ридала вся, — каже 57-річна Надія Куроїд, свекруха Людмили. — У лікарню боялася йти. А коли на ранок уся спухла і стала мочитися кров'ю — ми її повезли.

Після допиту в міліції Людмила Куроїд два тижні лікувалася в хірургічному відділенні райлікарні. Міліціонери допитували і її чоловіка.

— Мене забирали ввічливо, — згадує 32-річний Сергій Куроїд. — А з траси з'їхали до покинутого свинарника. У машині було троє немісцевих міліціонерів. Придавили мене спинкою переднього сидіння. Двоє держали, один душив. Надівали противогаз і закривали його. Коли вже душився й бився в судоргах — знімали. "Твоя жена все рассказала. Сознавайся! Или ты мазохист?".

Сергій показує сліди від наручників на руках. Однак і його міліціонери згодом відпустили. Затримали сусіда загиблої 34-річного Олександра Золота.

— На другому поверсі в міліції є спеціальна комната з бетонним полом, — згадує Олександр Золото. — Завели мене й почалося. Один із ноги, другий — з кулака. "Давайте его замочим" — і ногами. Потом якимсь гіпсом лупили, товстою книжкою схоже Біблією. Хотіли, щоб я взяв на себе вбивство. Потом замотали руки-ноги скотчем, звалили на пол, натягли на голову пакет і давай душить. Я втрачав свідомість. Коли їм надоїло — повели на перший поверх. Усю ніч на стільчику просидів. Зранку вони продовжили.

Олександра теж відпустили.

— Подумай, кажуть, до вечора. Якщо не візьмеш — битимемо током. І виперли. Я весь синій, дихати не можу, а вже пізно, автобуси вже не ходять. 18 кілометрів ішов пішки. Уже місяць пройшов, а спати досі не можу, — каже Золото. Показує медичну картку, де описані завдані каліцтва. Внаслідок травм він отримав запалення легень.

За тиждень після вбивства міліціонери відзвітували про розкриття. Кажуть, у вбивстві зізнався 28-річний місцевий. Він, мовляв, хотів забрати гроші.

На тортури правоохоронців поскаржилися п'ятеро людей. Їх опитують працівники внутрішньої безпеки з обласного управління міліції. Кримінальної справи поки що не порушили. Селяни впевнені, що міліціонерів не покарають.

×