Тіло 51-річного Віктора Шморгуна з села Гладке Козелецького району Чернігівщини знайшли 9 січня. Напередодні Нового року його забив рідний брат Микола, 48 років.
Ольга і Дмитро Шморгуни виховали двох синів і доньку Галину. Чоловік доглядав худобу на фермі, жінка працювала ланковою. Діти ходили до школи в сусідні Лемеші.
— Хлопці з моїми доньками разом училися, — розповідає 72-річна сусідка Галина Падій. — Миколу недолюблювали, прозвали Гітлером. Насуплений, собі на умі, друзів не мав.
Віктор вивчився на зоотехніка й улаштувався у селі Остерського району. Хотів одружитися. Однак батьки запротестували, і він залишився холостяком. Галина виїхала. А Микола залишився з батьками. Працював трактористом, узяв жінку з Росії із 7-річною донькою. Шморгуни купили їм хату навпроти.
— Прожили вони трохи більше трьох років, як Микола став заглядатися на падчірку, — веде далі сусідка. — Вона гарненька така. Через це сварився з дружиною. Щоб не довести до гріха, вона тихенько забрала речі й утекла з дитиною.
Наприкінці 1980-х до Гладкого повернувся Віктор. Тримали велике господарство, обробляли город. Брати стали зазирати в чарку.
— Якось у квітні 1992-го прибігає до мене Оля, — згадує Галина Падій. — Каже: "Щось мій Дмитро заболів, подивись". Заходжу, а Вітя батькові штучне дихання робить. Старий уже не шевелиться, руки холодні. Доторкнулася, а в нього грудна клітка ніби всередину провалюється.
Віктор убив батька, Микола — матір
Віктор повіз тіло батька в морг. Звідти не повернувся. Його засудили до восьми років позбавлення волі. Ольга Михайлівна залишилася сама.
— Микола став до матері чіплятися, — продовжує сусідка. — Вона від нього по людях ховалася. Так він перебив їй ногу, щоб не тікала.
Люди боялися заходити до хати Шморгунів.
— А раз таки заглянули, — говорить 56-річний сусід Олександр Падій. — Ольга Микитівна ще дихала. Ліжко було залите кров"ю. Сморід стояв страшенний. 3 травня 1997-го вона померла. Гітлер сів у в"язницю.
Через кілька років брати повернулися в село.
— Я Віті казала: "Тікай звідси, а то Гітлер уб"є і тебе", — веде далі Галина Падій. — А він: "Нікуди мені йти". Порадила попроситись у дурдом. Але його не взяли. А в кінці минулого року він пропав.
Микола запевняє, що не хотів убивати брата. Під час лайки ударив його обухом, а потім Віктор сам попросив добити його. Тіло закопав у коров"ячому хліві.
Загиблого поховали, а убивцю відправили на психіатричну експертизу.
2 
1
Коментарі