30-річний Михайло Оніщенко з райцентру Семенівка на Чернігівщині бив дружину і дітей. Тривало це кілька років. "Так мене батько виховував", — пояснював чоловік міліції.
24-річна Алла Оніщенко із 7-річною донькою Олександрою та сином Іваном, 4 роки, після арешту Михайла перебралася до материної хати. У колишньому помешканні жінка боїться жити, та щодня ходить годувати худобу.
— Міша упадав за мною з десятого класу, — розповідає Алла. — Люблю тебе, каже, і все. А я мале, дурне. Почали зустрічатися. У нього раніше була дівчина, приїздила до родичів із російського міста Калуга. Він як дізнався, що має іншого, то поїхав у Калугу і віддубасив її. А я тоді якось не звернула на це уваги.
В 11 класі Алла завагітніла. 12 вересня 2001 року розписалася з Михайлом, а 13 народилася донька.
— Оселилися в хаті мого вітчима, — продовжує жінка. — Завели корову, свиней, курей, город. Міша попрацював водієм, а тоді покинув роботу. Жили з хазяйства і дитячих грошей. Мама і свекруха помагали. Однак любов швидко скінчилася, Міша загуляв. Ми з свекрухою застали його на сіновалі з коханкою.
Жінка заводить до хати, де раніше жила. Показує яму-погріб у підлозі.
— Роздягне до плавок й бюстгальтера й садовить туди, — каже. — Закривав ляду, на неї насовував диван і казав: "Кричатимеш чи розкажеш кому, приведу шльондру, ляжемо на диван — і ти все чутимеш".
У кімнаті на килимі висять ножі, які колекціонував Михайло.
— Він і "воздушку" купив. Ставив мене на дверях і стріляв. Якось поцілив у руку доньці. Сліди досі є.
Чоловік часто бив рідних паском від штанів.
— Купили йому кросівки за 60 гривень, — згадує жінка. — Я поставила їх сушити біля заслінки. Один трохи розплавився. Він каже: ти зіпсувала — от і відповідай. За 60 гривень — 60 ударів ременем.
Двічі Алла тікала від чоловіка до Чернігова. Михайло знаходив її, повертав. За три роки після народження доньки у подружжя з"явився син Іван. Оніщенко вимагав народити третю дитину. "Як отримаємо 50 тисяч гривень — куплю собі БМВ", — казав.
— Два місяці тому Ваня випадково зачепив баночку з-під пива, яка стояла на грубці, — пояснює Алла. — Вона впала і килим поплавився. Чоловік запальничкою палив сину ліву руку. 4-річний хлопчик показує опіки.
— Папа мене не любить, — каже. — А я його люблю.
— Коли мами не було, папа приставляв Вані до шиї ножа, — додає донька Олександра. — Кричав, що заріже і бив по спині, ногах, по голові. У міліції я все розказала.
11 квітня після бійки жінка втекла від чоловіка. Ніч проплакала під копицею. На ранок пішла до міліції.
— Черговий глянув на мене і каже: "Якщо брешеш, відвеземо у Халявин" (до обласної психіатричної лікарні. — "ГПУ"). На щастя, проходив наш колишній сусід Володя Козлов. Повірили, поїхали машиною до нас. Ваня був зачинений у спальні. Повний рот крові, спина синя, трусився від страху.
Проти Михайла Оніщенка порушили кримінальну справу. Нині він у слідчому ізоляторі райцентру Новгород-Сіверський.
— Міша — не ідеал, — жаліє сина Клавдія Іванівна. — Але не п"є, всю роботу по хазяйству вміє. До армії був спокійний. А у війську його били табуреткою по голові. Він мені скаржився. Зміни помітила лише після дембеля. Міша спалахував через найменшу дрібницю, усе його дратувало.
Подружжя Оніщенків сусіди вважали гарною парою.
— Алла метка в роботі. Ніколи не випивала й не курила. І Михайла п"яним не бачили. Ідуть вулицею під ручку — так гарно. Дітки славні, — каже 67-річна Любов Сметаніна.
3 
35413
Коментарі